Справа 2208/7623/12
№ 1/676/42/13
10 квітня 2013 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Воєвідко Я.І.
за участю секретаря - Боднар Я.В.
прокурора - Чорноморця В.В.
захисника - ОСОБА_1
підсудного- ОСОБА_2
у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайсуду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого:
- вироком Жовківського районного суду Львівської області від 30 листопада 2010 року за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн., який сплатив 23 лютого 2012 року;
- вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2012 року за ч.1 ст. 366,ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки та конфіскацією всього майна, яке належить на праві власності, окрім житла і на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплату засудженому призначеного штрафу до одного року, із сплатою щомісячно 2833333 грн.;
- вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2012 року за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення волі та штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки та конфіскацією всього майна, яке належить на праві власності,окрім житла і на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплату засудженому призначеного штрафу до одного року, із сплатою щомісячно 28 33333 грн.,ідентифікаційний номер - фізичної особи платника податків НОМЕР_1,
в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.2 ст.190,ч.2 ст.212КК України.
Судовим слідством суд
ОСОБА_2 з 5 січня 2007 року будучи зареєстрованим у виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради, як приватний підприємець, здійснював підприємницьку діяльність протягом 2007-2009 років в м. Кам'янець-Подільський у виді придбання та реалізації різним суб'єктам підприємницької діяльності будівельних матеріалів. В ході якої шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей в порушення вимог податкового законодавства, зокрема в порушення вимог пп. «б» п.2.1, пп.2.3.1, п. 2.3 ст. 2, пп.7.8.1,п.7.8 ст.7, п.9.4., п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 1 485 702 грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Зокрема, з січня по вересень 2007 року та у 2009 році він, як приватний підприємець, здійснював підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування, в четвертому кварталі 2007 року та у 2008 році перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок.
При цьому в порушення п.п.2.3.1, п.2.3. ст.2 закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, мав протягом 1 кварталу 2007 року суму виручки від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню перевищила 300 000 грн., реальні обсяги діяльності у податковій звітності не відобразив, як платник податку на додану вартість з другого кварталу 2007 року у Кам'янець-Подільській ОДПІ не зареєструвався, податок за період з квітня 2007 року по грудень 2009 року не нараховував та не сплачував.
Він, же в порушення вимог ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року зі змінами та доповненнями, не зважаючи на обсяг виручки від реалізації товарів за 9 місяців 2007 року значно перевищив 500 000 грн., приховав реальні обсяги проведених операцій, безпідставно подав до Кам'янець-Подільської ОДПІ заяв та перейшов з четвертого кварталу 2007 року на спрощену систему оподаткування, в результаті чого в подальшому ухилився від сплати податків.
Так, за 9 місяців 2007 року він в декларації про доходи задекларував 280 000 грн., у звіті суб'єкта малого підприємництва платника єдиного податку задекларував обсяг виручки від реалізації товару за 2007 рік в сумі 498 000 грн., а фактично на його розрахункові рахунки за 2007 рік надійшло 3 154 656 грн.
За чотири квартали 2008 року ОСОБА_2 задекларував загальну суму виручки 420 000 грн., фактично на його рахунки надійшли кошти у вигляді оплати за товар в сумі 2 421 261 грн.
В 2009 році, він подав декларацію про доходи лише за дев'ять місяців задекларував оборот в сумі 231 000 грн.,фактично на його рахунки надійшли кошти у вигляді оплати за товар в сумі 2 152 588 грн.
Крім зазначеного, ОСОБА_2 в період з 15 по 19 травня 2012 року повторно, зловживаючи довірою директора ТзОВ «Агро-Рось» ОСОБА_3, з яким раніше мав стосунки з приводу купівлі продажу цементу, запропонував останньому придбати 25 тонн цементу ПЦ І-500 по вигідній ціні. Заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, провести попередню оплату на картковий рахунок ПП ОСОБА_4 на суму 22500 грн., при цьому надав необхідні для цього реквізити та рахунок. 21 травня 2012 року ТзОВ «Агро-Рось» перерахувало на картковий рахунок ПП ОСОБА_4 22500 грн., як попередня оплата за цемент. Протягом 22 травня 2012 року ОСОБА_2 отримав з карткового рахунку ПП ОСОБА_4 гроші ТзОВ «Агро-Рось» в загальній сумі 22387 грн., які витратив на власний розсуд, не маючи наміру виконувати домовленість між ним та ТзОВ «Агро-Рось».
Він же, ОСОБА_2, в кінці травня 2012 року з метою заволодіти чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_5, з яким був тривалий час знайомий, запропонував останньому придбати у нього 30 тонн цементу марки ПЦ 1-500 по вигідній ціні на що останній погодився на узгоджених умовах. Близько 16 год. 30 травня 2012 року поблизу прохідної ПАТ «Подільський цемент», що по вул. Хмельницьке шосе,1а в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 в якості попередньої оплати вартості цементу 1000 грн., при цьому останній повідомив, що відвантаження цементу буде 31 травня 2012 року.
В період з 9 до 10 год. 31 травня 2012 року ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_2 поблизу прохідної ПАТ «Подільський цемент», що по вул. Хмельницьке шосе,1а в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району, де останній показав йому документи на виписаний цемент та вантажний автомобіль на який саме буде проводитись відвантаження цементу. ОСОБА_5 довіряючи ОСОБА_2 в салоні належного йому автомобіля «Мітцубісі лансер» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 передав останньому 11500 грн. після отримання грошей ОСОБА_2 на вантажному автомобілі заїхав на територіюПАТ «Подільський цемент» нібито для завантаження цементу. Через 10-15 хв. він, ОСОБА_2 повернувся та повідомив потерпілому, що автомобіль буде завантажений через декілька год. Близько 15 год. цього ж дня ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6, що автомобіль цементом не завантажений і шляхом обману запропонував потерпілому укласти удавану угоду про нібито позику грошей в сумі 12500 грн., які отримав в якості оплати за цемент та уклали таку. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2 повторно, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 в загальній сумі 12500 грн., які витратив на власний розсуд.
Прокурором м. Кам'янець-Подільського в інтересах Кам'янець-Подільської ОДПІ заявлено цивільний позов до приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 2353208.85 грн. (т.3 а.с.91-95).
ТзОВ «Агро-Рось» заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми завданих збитків в розмірі 22500 грн.(т.10 а.с.57).
Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 стягнення коштів в сумі 46440 грн. (т.10 а.с.203).
ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми завданих збитків в розмірі 12500 грн.(т.12 а.с.30).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно в період з 2007 по 2009 рік займався підприємницькою діяльністю в м. Кам'янець-Подільському щодо надання послуг з придбання цементу. Дійсно прибутки були значними, що перевищувало ліміт для спрощеної системи оподаткування. Однак, на той час він особливо значення даному не придавав, тому вийшло так, що він ухилився від сплати податків. Протиправність своїх дій розуміє, в скоєному розкаюється. Просить розглянути справу в порядку ч.3 ст. 299 КПК України (редакції 1960 року).
Сторони в судовому засіданні наведені обставини щодо обвинувачення за ч.2 ст. 212 КК України не оспорювали і судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні інкримінованих йому злочинів, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України не визнав і пояснив, що ніяких шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_6 не вчиняв, вказані між ними відносини містять цивільно-правовий характер і потерпілий сам позичив йому гроші про що свідчить розписка.
Стосовно домовленості здиректором ТзОВ «Агро-Рось» ОСОБА_3 про постачання йому цементу в кількості 25 тонн, останнього знав раніше, ще в період коли займався підприємницькою діяльністю і постачав даному товариству цемент. На його пропозицію придбати цемент погодився, однак для попередньої оплати попросив надати йому документи для безготівкового розрахунку. Оскільки у нього на той час не було рахунків то він звернувся до ОСОБА_4 і попросив останнього надати йому номер свого карткового рахунку та інші документи для проведення розрахунків ТзОВ «Агро-Рось» за цемент, на що той погодився. 21 травня 2012 року ТзОВ «Агро-Рось» перерахувало на рахунок ОСОБА_4 гроші в сумі 22500 грн., які він наступного дня разом з ОСОБА_4 зняв з рахунку. Цемент поставити ТзОВ «Агро-Рось» не встиг так, як був в подальшому затриманий. Отримані кошти витратив на власний розсуд. Просить за ч.2 ст. 190 КК України його виправдати. Цивільні позови не визнає і просить відмовити в їх задоволенні.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки його доводи спростовані показами потерпілих та свідків речовими доказами, документами. Оцінюючи критично показання підсудного суд враховує той факт, під час допиту потерпілого ОСОБА_6, представників ТзОВ «Агро-Рось» та ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти їх показів щодо обставин шахрайства, в присутності останніх не стверджував про позику грошових коштів у потерпілого ОСОБА_6, та не заперечував про отримання грошових ТзОВ «Агро-Рось» у ПП ОСОБА_4 У зв'язку чим посилання ОСОБА_2 та його захисника про те, що вказані дії є цивільно-правовими відносинами, є безпідставними.
Не зважаючи на те, щообвинувачений ОСОБА_2 своєї вини за ч.2 ст. 190 КК України не визнав, його вина доводиться показами свідків та матеріалами кримінальної справи:
- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_2 знає тривалий час разом навчались у ПДАТУ м. Кам'янець-Подільський, підтримували товариські відносини. В травні 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_2 і запропонував по вигідній ціні придбати 30 тонн цементу, який зобов'язувався доставити йому в м. Хмельницький. 30 травня 2012 року він прибув до ОСОБА_2 неподалік прохідної цементного заводу, однак останній повідомив, що сьогодні придбати цемент не можливо, оскільки необхідно передплату в сумі 1000 грн. і завтра можна буде отримати цемент. Наступного дня, 31 травня 2012 року він знову прибув до цементного заводу в м. Кам'янець-Подільський. де його очікував ОСОБА_2, останній показав йому документи на 20 тонн цементу, хоча домовленість була про 30 тонн, при цьому сказав, що на автомобіль більше 20 тонн не поміститься та поставив вимогу передати йому решту грошей в сумі 11500 грн. Дану суму грошей він передав обвинуваченому в салоні свого автомобіля. Після чого ОСОБА_2 на вантажному автомобілі заїхав на територію цементного заводу. Приблизно через 15 хв. повернувся і сказав, що через 2-3 години автомобіль буде завантажений та направився по своїх справах. Близько 15 год. 31 травня 2012 року обвинувачений зателефонував йому та призначив зустріч в м. Кам'янець-Подільський, де повідомив, що автомобіль зламався і цементу сьогодні не буде. Він поставив вимогу ОСОБА_2 повернути гроші, але останній сказав, що це не можливо і запропонував написати розписку про позику грошей, а цемент він відправить наступного дня. Як доказ про отримання грошей він отримав розписку про позику, хоча фактично такої не було, кошти передав ОСОБА_2 довіряючи останньому як оплату за цемент. Гроші зобов'язував повернути до 1 червня 2012 року. В подальшому ОСОБА_2 ні грошей ні цементу йому не повернув, на телефонні дзвінки не відповідав, тому звернувся до правоохоронних органів з письмовою заявою. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задоволити, при обранні міри покарання покладається на думку суду.
- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, щовін є директором ТзОВ «Агро-Рось» з обвинуваченим знайомий тривалий час так, як раніше через останнього для товариства купляв цемент. В період з 15 по 20 травня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_2 і запропонував придбати цемент нижче ринкової ціни так, як проводились ремонтні роботи на току погодився на пропозицію останнього придбати 25 тонн цементу марки 500 по 900 грн. за тону. Після усної домовленості ОСОБА_2 факсом на адресу ТзОВ «Агро-Рось» направив рахунок на 25 тонн цементу та зазначив розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_4, це не викликало сумнівів, оскільки ОСОБА_2 повідомив йому, що працює у ОСОБА_4 менеджером з питань продажу цементу.
21 травня 2012 року на вказаний рахунок товариством було перераховано кошти в сумі 22500 грн. і цього ж дня він направив підлеглого водія ОСОБА_8 в м. Кам'янець-Подільський для отримання цементу. З 21 по 23 травня 2012 року водій знаходився в м. Кам'янець-Подільському очікуючи відвантаження ОСОБА_2 цементом, однак останній на його дзвінки відповідав, що не працює завод через технічні проблеми та запевняв що все буде добре. 23 травня 2012 року водій ОСОБА_8 повернувся без цементу, а ОСОБА_2 пообіцяв наступного дня привезти цемент власним транспортом. Однак, ні 24 травня 2012 року ні в подальшому ОСОБА_2 цемент не доставив та гроші не повернув, а після 9 червня 2012 року взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки.
Вказані обставини свідок ОСОБА_3 підтвердив в ході проведення ставки віч на віч з обвинуваченим ОСОБА_2(т.12 а.с.35-36).
- свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є головним бухгалтером ТзОВ «Агро-Рось» в травні 2012 року надійшов факсом рахунок на попередню оплату за 25 тонн цементу, але не було вказано карткового рахунку на який перерахувати гроші. Через деякий час ОСОБА_2 факсом передав документи на приватного підприємця ОСОБА_4 та номер його карткового рахунку, на який 21 травня 2012 року було перераховано 22500 грн. 21 травня 2012 року водій ОСОБА_8 три дні очікував в м. Кам'янець-Подільському цемент, але дочекавшись відвантаження, повернувся до товариства. В подальшому ні цементу ні грошей товариству повернуто не було.
- допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_8 показав, що працює водієм ТзОВ «Агро-Рось», 21 травня 2012 року за вказівкою директора направився у м. Кам'янець-Подільський для отримання цементу в розмірі 25 тонн. Близько 15 год. він прибув до ВАТ «Подільський цемент» та зателефонував до ОСОБА_2 на мобільний телефон, останній відповів, що немає можливості займатись цементом так, як знаходиться в лікарні. Біля 18 год. до нього прибув ОСОБА_2 і повідомив, що через технічні проблеми на заводі є проблеми із оформленням документів на вивіз цементу і що 22 травня 2012 року він організує завантаження автомобіля цементом. 22 травня 2012 року на його запитання ОСОБА_2 по телефону повідомив, що прибуде на завод об 11 год., однак у визначений час не прибув про що він повідомив директора підприємства. Близько 16.30 год. цього ж дня до нього зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що наступного дня організує завантаження цементом на іншій фірмі. 23 травня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_2 з яким він зустрівся о 10 год. біля центрального ринку в м. Кам'янець-Подільський і сказав, щоб він їхав додому, оскільки ніякого завантаження цементом не буде і він сам привезе цемент на підприємство. 8 червня 2012 року отримав вказівку від директора поїхати в смт. Ланівці для отримання цементу, який передав ОСОБА_2 Близько 16 год. він прибув до визначеного місця в смт. Ланівці та зателефонував до ОСОБА_2, той йому сказав, що прибуде чоловік, який проведе завантаження цементу для підприємства. В подальшому він зв'язався з вказаною і особою, яка його повідомила, що цементу не буде так,як ОСОБА_2 не перерахував йому гроші за цемент. (т.1 а.с.55-56).
- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що є приватним підприємцем платником ПДВ і через свого знайомого познайомився з ОСОБА_2 в середині травня 2012 року, коли той прибув до нього з проханням придбати для нього через ВАТ «Подільський цемент» цемент для юридичної особи, якій потрібна податкова накладна, але кому саме не говорив. На прохання обвинуваченого надав йому копії документів, як приватного підприємця та номер карткового рахунку в банку. Близько 17 год. 21 травня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що на його рахунок перераховано гроші і їх треба перевести в готівку. Він запропонував обвинуваченому, що гроші переведе на рахунок ВАТ «Подільський цемент», щоб не витрачати кошти на комісію, яку може взяти банк, але той категорично заперечив. Наступного дня близько 10 год. до нього в с. Маків Дунаєвецького району приїхав ОСОБА_2, разом з яким з банкомату в даному селі зняли лише 4000 грн. через ліміт коштів, які передав останньому. Після чого вони направились в м. Дунаївці, де зняли решту суми з картки за винятком комісії близько 18 000 грн., але точної суми не пам'ятає. В касі банку він розписався за отримані кошти, які зразу ж забрав ОСОБА_2, при цьому в останнього тремтіли руки, яка була причина тому, йому на той час не було відомо. На даний час розуміє чому в ОСОБА_2 при отриманні готівки в приміщенні банку тремтіли руки. Ніяких грошей ОСОБА_2 йому не повертав, ТзОВ «Агро-Рось» також до нього ніяких претензій щодо цементу чи отриманих коштів не виставляло, так як з вказаним товариством він ніякої угоди не укладав щодо придбання цементу. На його думку ОСОБА_2 використав його для обману даного товариства і заволодіння їх коштами.
Дані обставини під час проведення ставки віч на віч між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, останній повністю підтвердив свої покази (т.10 а.с.180-181).
Також, вина обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України доводиться наступним:
- протоколом усної заяви ОСОБА_3 від 10 липня 2012 року проте, що 21 травня 2012 року ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів коштами ТзОВ «Агро-Рось» за поставку цементу (т.10 а.с.5).
- протоколом добровільної видачі головним бухгалтером ТзОВ «Агро-Рось» від 18 липня 2012 року ОСОБА_9 працівникам міліції шляховий лист № 284 від 21травня 2012 року на ім'я ОСОБА_8 про його відрядження в м. Кам'янець-Подільський для отримання цементу, шляховий лист № 349 від 8 червня 2012 року на ім'я ОСОБА_8 про його відрядження в смт. Ланівці для отримання цементу та копією платіжного доручення № 592 від 21 травня 2012 року про перерахунок на картковий рахунок ПП ОСОБА_4 22500 грн. за цемент, а також факсокопію довідка платника податків на прізвище ОСОБА_4 (яка відправлена з телефону № НОМЕР_2 від 21 травня 2012 року о 8.25 год.), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця(яка відправлена з телефону № НОМЕР_2 від 21 травня 2012 року о 8.30 год.), рахунок № 5 від 21 травня 2012 року на 25 тонн цементу М-500 в мішках на загальну суму 22500 грн.(яка відправлена з телефону № НОМЕР_2 від 21 травня 2012 року о 8.28 год.), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_4(яка відправлена з телефону № НОМЕР_2 від 21 травня 2012 року о 8.24 год.), (т.10 а.с.40-47).
- відповідно до виписки по рахунку ТзОВ «Агро-Рось» в ПАТ «ВТБ Банк» станом на 21 травня 2012 року вбачається перерахунок коштів ПП ОСОБА_4 для зарахування на картку № НОМЕР_4 за цемент згідно рахунку № 5 від 21 травня 2012 року (т.10 а.с.60-61).
- протоколом усної заяви ОСОБА_6 від 15 серпня 2012 року проте, що близько 10 год. 31 травня 2012 року неподалік прохідної ВАТ «Подільський цемент» ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів його грошовими коштами в сумі 12500 грн. під приводом поставки цементу (т.12 а.с.15).
- протоколом виїмки від 14 вересня 2012 року розписки від 31 травня 2012 року, де ОСОБА_2 зазначив, отримав в борг від ОСОБА_6 12500 грн., які зобов'язується повернути до 1 червня 2012 року (т.12 а.с.28-29).
- протоколом виїмки від 20 вересня 2012 року виписки по особовому рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_4 21 травня 2012 року на рахунок якого надійшов перевід згідно рахунку №5 від 21 травня 2012 року за цемент (т.12 а.с.54-58).
- відповідно до вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 20 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, який був вчинений по відношенню до потерпілого ОСОБА_10, аналогічним чином, тобто шляхом шахрайства, як і по відношенню до потерпілого ОСОБА_6 та ТзОВ «Агро-Рось».
Оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що повністю знайшло своє підтвердження в судовому засіданні пред'явлене обвинуваченняОСОБА_2 та вірно кваліфіковано дії останнього за ч.2 ст. 212 КК України, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків.
Таким чином,вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 212 КК України, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Поряд з тим, не в повній мірі знайшли в судовому засіданні своє підтвердження по окремим епізодам пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України та взагалі не знайшло свого підтвердження пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 191 КК України.
При цьому, суд виходить з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях, якими у даній справі є твердження органів державного обвинувачення і всі сумніви мають тлумачитися на користь таких осіб, зокрема за наступними епізодами:
До такого висновку суд дійшов, виходячи з матеріалів кримінальної справи, зокрема, досліджених і проаналізованих у суді доказів, з яких убачається, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 191 КК України, яке не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи і досудовим слідством вказані обставини не доведені.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 15 квітня 2009 року зустрівся з приватним підприємцем ОСОБА_11 та домовився про доставку 72 тонн цементу, так як він також є приватним підприємцем і займається продажем будівельних матеріалів. Для вказаних цілей передав останньому гроші в сумі 46440 грн., однак в подальшому ОСОБА_11 цемент йому не поставив і грошей не повернув, тому він звернувся до Тячівського РВ УМВСУ в Закарпатській області. Особисто він ОСОБА_2 не знає, грошей йому ніяких не передавав, угоди на поставку цементу з ним не укладав, а тому ніяких претензій до нього немає. В м. Кам'янець-Подільський до правоохоронних органів не звертався і письмової заяви про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не писав, яким чином в матеріалах справи є його заява про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності пояснити не може. Має лише претензії до ОСОБА_11, який отримав в нього гроші в 2009 році і до вказаного часу не виконав взяті на себе зобов'язання. Цивільний позов заявлений ним до ОСОБА_2 просить залишити без розгляду
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї вини за ч.2 ст. 191 КК України не визнав і показав, що на підставі угоди з ОСОБА_11 працював на поставки йому цементу, ніяких грошей від ОСОБА_7 не отримував і його особисто не знає, ніяких домовленостей з ним не мав. На гроші які йому були перераховані приватним підприємцем ОСОБА_11 він останньому поставив цемент, при цьому ОСОБА_11 не повністю з ним розрахувався за поставки цементу, а також заборгував йому 3000 грн., які фактично повернув йому в лютому-березні 2012 року. Вважає дії працівників міліції щодо завдання ним шкоди ОСОБА_7 надуманими, якщо б він не виконав домовленість між ним та ОСОБА_11 з 2009 року, то останній на протязі трьох років вживав би заходів. На його думку ОСОБА_11 поставлений ним цемент використав на інші цілі, а ОСОБА_7 вводить в оману прикриваючись ним. Просить за вказаним епізодом його виправдати, через відсутність в його діях складу злочину. В цивільно-правовому порядку ОСОБА_11 до нього не звертався, не одноразово виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього за даним епізодом.
В судовому засіданні ОСОБА_11 показав, що з 2000 року є приватним підприємцем та займається торгівлею будівельних матеріалів. В квітні 2009 роцідо нього звернувся приватний підприємець ОСОБА_7 з проханням поставити йому цемент близько 70 тонн. На вказану кількість цементу ОСОБА_7 перерахував йому кошти згідно довідки рахунку в сумі 46440 грн. В подальшому залишив собі комісію, арешту грошей по договору перерахував ОСОБА_2 в квітні 2009 року в сумі 43000 грн. Однак, з квітня 2009 року ОСОБА_2 умови договору не виконав, решту грошей в сумі 3000 грн., перерахував ОСОБА_2 в лютому березні 2012 року. До порушення кримінальної справи в цивільно-правому порядку до ОСОБА_2 не звертався, чому пояснити не може. Будь яких претензій до обвинуваченого немає.
Суд критично оцінює заяву ОСОБА_7 від 20 липня 2012 року про незаконне заволодіння в квітні 2009 року ОСОБА_2 його грошима в сумі 46440 грн. (т.10 а.с.76), оскільки потерпілий заперечив, що 20 липня 2012 року був в м. Кам'янець-Подільський і таку заяву не писав, по друге ОСОБА_2 не знав і у квітні 2009 року грошей йому ніяких не передавав.
Відповіднодо копії листа приватного підприємця ОСОБА_11 від 15 квітня 2009 року на адресу ОСОБА_2, вбачається, що той просить останнього відповідно до договору та рахунку-фактури № СФ-0000123 від 14 квітня 2009 року від грузити цемент в розмірі 72 тонни марки ПЦІІ-А-Ш-400 насипом по 630 грн. за тонну (т.10 а.с.96).
16 квітня 2009 року відповідно до копій платіжних доручень 20 та 21 приватний підприємець перерахував на ТОВ «ШВС» 43000 грн. за цемент (т.10 а.с.98)
Згідно до заяви ОСОБА_7, від 20 січня 2011 року на адресу Тячівського РВ УМВСУ в Закарпатській області останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_11, який шахрайським шляхом 15 квітня 2009 року заволодів його коштами в сумі 46440 грн. (т.10 а.с.154), однак рішення відносно ОСОБА_11 не прийнято і поданий час.
За наведених обставин суд пришов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України щодо незаконного заволодіння останнім грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 43000 грн., тому є законні підстави за вказаним епізодом його виправдати через недоведеність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.
Дії, підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 190 КК України, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючого ознакою якого є шахрайство вчинене повторно.
Поряд з тим, з наведених вище обставин щодо ч.2 ст. 191 КК України, з обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України, слід виключити епізод заволодіння ним в лютому - березні 2012 року шляхом шахрайства грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 3000 грн., як такий що не знайшов свого підтвердження в судому засіданні.
Такий, обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР).
У пункті 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Так, у справі «Barberа, MesseguandJabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, MesseguandJabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Вимоги ст. 22 КПК України (в редакції 1960року) зобов'язують прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи міру покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом-не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом визнано -рецидив злочинів.
З врахуванням обставин справи і даних про особу винного, який по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, суд визнає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.190 КК України,за ч.2 ст.212 КК України у виді штрафу із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.
Цивільний позов заявлений прокурором м. Кам'янець-Подільського в інтересах Кам'янець-Подільської ОДПІ до приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 2353208.85 грн., є підстави залишити без розгляду на підставі письмової заяви представника цивільного позивача.
Потерпілим ОСОБА_7 в судовому засіданні подано письмову заяву про залишення його позову заявленого до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 46440 грн., без розгляду, тому є підстави дану заяву задоволити.
Цивільний позов ТзОВ «Агро-Рось» заявлений до ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми завданих збитків в розмірі 22500 грн., слід залишити без розгляду, оскільки представник цивільного позивача на протязі судового розгляду справи в судове засіданні безпідставно не з'явився та не подав заяви про розгляд цивільного позову за його відсутності.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього суми завданих збитків в розмірі 12500 грн., слід задоволити повністю, оскільки в судовому засіданні позивач довів свої позовні вимоги повністю щодо спричиненої йому матеріальної шкоди в сумі 12500 грн. відповідачем ОСОБА_2, що підтверджується зібраними по справі доказами.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України (в редакції 1960 року), розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України,суд, -
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 212 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 190 КК Україниу виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки шість місяців.
- за ч. 2 ст. 212 КК України штрафу в розмірі 255000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки.
- за ч.2 ст. 191 КК України виправдати, через недоведеність його вини у вчинені злочину.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_2покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки шести місяців.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання призначеного - вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2012 року у виді двох років позбавлення волі, штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки та конфіскацією всього майна, яке належить на праві власності, окрім житла і на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплату засудженому призначеного штрафу до одного року, із сплатою щомісячно 28 333 33 грн., остаточно призначити ОСОБА_2 виді трьох років позбавлення волі, штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки та конфіскацією всього майна, яке належить на праві власності, окрім житла і на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплату засудженому призначеного штрафу до одного року, із сплатою щомісячно 28 333 33 грн.
На підставі ч.3 ст. ст.72 КК України основні покарання у виді трьох років позбавлення волі та штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки та конфіскацією всього майна, яке належить на праві власності, окрім житла і на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплату засудженому призначеного штрафу до одного року, із сплатою щомісячно 28 333 33 грн. виконувати самостійно
Строк покарання рахувати з 10 квітня 2013 року, зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 час його знаходження під вартою з 12 липня 2012 року по 10 квітня 2013 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2до набрання вироком законної сили на утримання під вартою, залишити без змін.
Речові докази по справі: - декларація про доходи, звіти суб'єкта підприємницької діяльності, заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, що подавались ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської ОДПІ протягом 2007-2009 років, які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с.58-84) після набрання вироком законної сили, зберігати при матеріалах справи;
- довідка про рух коштів по банківських рахунках підприємця ОСОБА_2, документи на підставі яких відкривались рахунки у ПАТ «ОТП Банк» та ПАТ «Укрексімбанк»,які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с.90-112;117-122;125-128;133-154; 160-174;199-201) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- грошові чеки на зняття готівки з банківських рахунків підприємця ОСОБА_2 з банківських рахунків у ПАТ «ОТП Банк» та ПАТ «Укрексімбанк», які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с.203-219; т.2 ас.3-235) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- шляховий лист № 284 від 21травня 2012 року на ім'я ОСОБА_8 про його відрядження в м. Кам'янець-Подільський, шляховий лист № 349 від 8 червня 2012 року на ім'я ОСОБА_8 про його відрядження в смт. Ланівці, копію платіжного доручення № 592 від 21 травня 2012 року про перерахунок на картковий рахунок ПП ОСОБА_4 22500 грн. за цемент, факсокопію довідки платника податків на прізвище ОСОБА_4, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, рахунок № 5 від 21 травня 2012 року на 25 тонн цементу М-500 в мішках на загальну суму 22500 грн.,свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_4, якіприєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.10а.с.41-47; т.12 а.с.76-78) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- виписку по рахунку ТзОВ «Агро-Рось» за 21.05.2012 року, виписку по рахунку ОСОБА_4 з 21.05 по 25.06. 2012 рокуякіприєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.10 а.с.50-61; т.12 а.с.76-78) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- виписку по рахунку ТзОВ «ШВС» в період з 8.02.2007 року по 10.08.2012 року в ПАТ «Укрексімбанк», виписка по рахунку з 1.04.2009 року по 30.06.2009 року в ПАТ «Укрексімбанк», акт взаємозвірки за період з 1.01.2008 року по 31.07.2011 року між ВАТ «Подільський Цемент та ТзОВ «ШВС», виписка по рахунку приватного підприємця ОСОБА_2 з 1.04.2009 року по 30.06.2009 року в ПАТ «Укрексімбанк»,які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.10 а.с.135-139; т.11 а.с.12-194; т.12 а.с.90-95) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- платіжне доручення № 20 від 15.04.2009 року, платіжне доручення № 21 від 16.04.2009 року ОСОБА_11 про перерахунок коштів на ТзОВ «ШВС», виписка по рахунку ОСОБА_2 з в ПАТ «Укрексімбанк»,виписка по рахунку в період з 1.02.2007 року по 26.04.2010 року ТзОВ «ШВС» в АКБ «Укрсоцбанку», які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.11 а.с.6;201-202) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- виписку по рахунку ОСОБА_11 в ПАТ «ПРАВЕКС-БАНКУ» за 16.04.2009року, лист замовлення від 15.04 2009 року, які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.11а.с.240;249-251) після набрання вироком законної сили,зберігати при матеріалах справи;
- чек ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 16.03.2012 року від 16.03.2012 року, виписку по рахунку ОСОБА_13 за березень 2012 року в ПАТ «ПРИВАТБАНК», які приєднанні до матеріалів кримінальної справи (т.11 а.с.241- 242; т.12 а.с. 43-49) після набрання вироком законної сили, зберігати при матеріалах справи;
- розписка ОСОБА_2 від 31.05.2012 року на ім'я ОСОБА_6, яка приєднана до матеріалів кримінальної справи (т.12 а.с. 90-95) після набрання вироком законної сили, зберігати при матеріалах справи.
Цивільний позов заявлений прокурором м. Кам'янець-Подільського в інтересах Кам'янець-Подільської ОДПІ до приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 2353208.85 грн., залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_7 заявлений до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 46440 грн., залишити без розгляду.
Цивільний позов ТзОВ «Агро-Рось» заявлений до ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків в розмірі 22500 грн., залишити без розгляду.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків в розмірі 12500 грн., задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6суму завданих збитків в розмірі 12500 грн.
Судових витрат по справі немає.
На вирок може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко