ЄУН № 231/497/13-к
Провадження № 1-кп/231/8/2013
Іменем України
11 квітня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді: Шеїної Л.Д.,
при секретарі: Безкоровайній Н.А.,
за участю прокурора: Ясинського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду Донецької області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розcлідувань за № 12013050370000040, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гранів Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 28.02.2011 року Жданівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 164 КК України до 80 годин громадських робіт, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена;
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
сторони кримінального провадження :
з боку обвинувачення: прокурор Ясинський О.В., потерпіла ОСОБА_2,
з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_1,
у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 164 КК України,
встановив:
так, ОСОБА_1, будучи раніше засудженим вироком Жданівського міського суду Донецької області від 28.02.2011 року за ч. 1 ст.164 КК України до 80 годин громадських робіт, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та продовжив злісно ухилятися від сплати аліментів на утримання дитини.
ОСОБА_1, рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11.07.2008 року зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.07.2008 р. і до дня його повноліття.
Однак ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи умисно, будучи раніше засудженим за ч. 1 ст.164 КК України, та будучи працездатним, офіційно ніде не працевлаштувався, маючи можливість одержати роботу через Жданівський міський центр зайнятості і з цією метою не став на облік у Жданівському міському центрі зайнятості як безробітний, та без поважних причин, злісно ухилявся від виконання рішення суду, що зобов'язує його сплачувати аліменти і у період часу з 29.02.2011 року по10.01.2013 року, не сплачував аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини свого доходу, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 01.07.2008 року і до дня його повноліття, при цьому з 29.02.2011 року по 10.01.2013 року ніякої матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина не здійснював, участь у його вихованні не приймав.
За період часу з 29.02.2011 року по 10.01.2013 року у ОСОБА_1 заборгованість по не сплаченим аліментам склала 24271,34 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, щиро розкаявся та пояснив суду, що йому відомо, що на підставі рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 11.07.2008 року він зобов'язаний виплачувати аліменти утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини свого доходу, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.07.2008 р. і до дня його повноліття. Однак він на протязі трьох років ніде не працює, на життя заробляє випадковими заробітками, які витрачає на особисті потреби, тому матеріальної допомоги синові не надає, участі у його вихованні не приймає по причині того, що син проживає з матір*ю - потерпілою по справі ОСОБА_2, а він рідко його навідує. Знає про існування Жданівського міського центру зайнятості , однак за сприянням у працевлаштування до Жданівського міського центру зайнятості не звертався, не приймав будь - яких інших заходів, хоча ніяких перешкод для цьому не мав.
Крім того, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, його провина підтверджується доказами, які надала сторона обвинувачення, а саме :
потерпіла по справі ОСОБА_2 пояснила суду, що вона мешкає разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Його батько ОСОБА_1, з яким вона перебувала у цивільному шлюбі, згідно рішення Советського районного суду м. Макіївки по справі 2-2070 від 11 липня 2008 року, повинен сплачувати на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Однак до теперішнього часу обвинувачений ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, та не виплачує аліменти не користь дитини, навіть не зважаючи на те, що вже притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України. Вважає, що несплата аліментів пов*язана з байдужістю до сина та власної долі.
Пояснення потерпілої підтверджуються документами кримінального провадження:
- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, його батьком є ?? ОСОБА_1. ( а.с. 39 );
- рішенням Совєтського районного суду м. Мкіївка Донецької області від 11.07.2008 року (а.с.20 - 21 ), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.07.2008 р. і до дня його повноліття. На підставі рішення суду видано виконавчий лист № 2- 2070/2008 від 14.07.2008 р. (а.с. 22-23 ).
З довідки ( а.с. 32 - 33 ) вбачається , що обвинувачений ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 24271,34 грн. за період з 29.02.2011 року по 10.01.2013 року.
Обвинувачений ОСОБА_1 , знаючи про рішення суду, за яким зобов*язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи працездатним, не маючи протипоказань до праці, не працював без поважних причин, заходів до працевлаштування не здійснив , будь - якої добровільної допомоги на утримання неповнолітнього сина не надавав без всяких поважних на те причин.
28.02.2011 року Ждінівським міським судом Донецької області ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України і йому призначалося покарання у вигляді 80 годин громадських робіт ( а.с. 55 - 56 ), судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, надавши їм оцінку, суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України, оскільки ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів ), скоєних особою раніше засудженою за злочин, передбачений ст. 164 КК України, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, не працюючого, раніше судимого за злочин, передбачений ч.1 ст. 164 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо ( а.с. 63), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 60), на диспансерному обліку у Комунальному закладі «Центр первинної медико - санітарної допомоги міста Жданівка» не перебуває (а.с. 62 ), за працевлаштуванням до Жданівського міського центру зайнятості не звертався (а.с. 67 ).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття та визнання провини в скоєному.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо із застосуванням менш суворої міри покарання із тих, які передбачені у санкції ч.2 ст. 164 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речових доказів по справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд,
засудив :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України і призначити покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівский міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: Л.Д. Шеїна