Номер провадження № 22-ц/785/3277/13
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.
Доповідач Косогор Г. О.
17.04.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Косогор Г.О.
суддів Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ боргу між спадкоємцями та стягнення частини боргу спадкодавця,
встановила:
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила поділити борг спадкодавця, ОСОБА_4, між його спадкоємцями, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором за № 3175-015/07Ф19 від 19 червня 2007 року в розмірі 1 697 070 гривень; зобов'язати ОСОБА_2 сплатити на її користь 1/2 частини боргу спадкодавця на суму у розмірі 848 535 гривень, а також судові витрати у розмірі 3 326,30 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 1 800 гривень.
При цьому, ОСОБА_3 посилалась на те, що відповідач ОСОБА_2 є її сином та сином її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Вона та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом. 16 вересня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси було постановлено рішення по цивільній справі за позовом відповідача до неї, згідно якого його позов було задоволене в повному обсязі та за відповідачем було визнано право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4, а саме: на 1/4 земельної ділянки площею 0,110 га, розташованої на АДРЕСА_4; 1/2 земельної ділянки № 1053, 1054, площею 0,12 га, розташованої на АДРЕСА_5; 1/4 частку однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1; 7/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2; 1/4 частку магазину НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 у торговому центрі «Афіна», нежиле приміщення 2-го поверху, загальною площею 72,0 кв. м.; 1/8 частку магазину НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_3 у торговому центрі «Афіна» нежиле приміщення 2-го поверху, загальною площею 115,5 кв. м.
На придбання майна, яке стало спадщиною померлого ОСОБА_4, та на яке визнано право власності за відповідачем в порядку спадкування, позивачкою та її чоловіком були взяті кредити на загальну суму 500 тисяч доларів США, а саме: 12 березня 2007 року на її ім'я була відкрита кредитна лінія за № 3175-009/07Ф на суму 200 000 доларів США, та 19 червня 2007 року на ім'я чоловіка ОСОБА_4 була відкрита кредитна лінія за № 3175-015/07Ф на суму 300 000 доларів США.
На день смерті ОСОБА_4, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по кредитній лінії за № 3175-015/07Ф заборгованість на його ім'я складала суму 170 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 358 300 гривень.
Для того, щоб майно підлягало спадкоємству на її користь, та користь її сина, ОСОБА_3 виплатила кредит, який є боргом спадкодавця, який складається з основного боргу у розмірі 170 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 358 300 гривень та проценти в розмірі 338 770,81 гривень, а всього 1 697 070 гривень. Тому, як вважала позивачка, в разі прийняття спадщини відповідачем, останній повинен прийняти на себе зобов'язання по сплаті боргу по кредитному договору на ім'я ОСОБА_4, по кредитній лінії за № 3175-015/07Ф на загальну суму у розмірі 1 697 070 гривень, а саме, сплатити кошти у розмірі 1/2 частини боргу спадкодавця на суму у розмірі 848 535 гривень, які ОСОБА_3 просила стягнути з нього на свою користь.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено: проведено розподіл боргу спадкодавця ОСОБА_4 між його спадкоємцями, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 3175-015/07Ф19 від 19 червня 2007 року в розмірі 1 697 070 (один мільйон шістсот дев'яносто сім тисяч сімдесят) гривень.
Зобов'язано ОСОБА_2 сплатити на користь ОСОБА_3 1/2 частини боргу спадкодавця в розмірі 848 535 (вісімсот сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3 326,30 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 1 800 гривень, а всього 5 126,30 (п'ять тисяч сто двадцять шість грн. 30 коп.) гривень.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставилось питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2012 року - залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2012 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції були фактично вірно встановлені правовідносини, які виникли між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2
Згідно матеріалів справи, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на день смерті спадкодавця - ОСОБА_4, спадкове майно було обтяжено зобов'язаннями за кредитним договором 3175-015/07Ф на суму 170 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 1 358 300 грн.
Також у суді першої інстанції було встановлено, що відповідно до розділу 3 вказаного договору, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_4 є передання у залог банку майна позичальника, а також майна його майнового поручителя, яким, відповідно до договору поруки № 3115-015/Ф-2, була позивач ОСОБА_3
Тобто, станом на день смерті ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю кредитних зобов'язань останнього згідно з кредитним договором 3175-015/07Ф перед банком - АКБ «Правекс-Банк», виникли об'єктивні правові підстави звернення стягнення на майно померлого ОСОБА_4, в наслідок чого майно вибуло б з власності спадкоємців. Зокрема, кредитор АКБ «Правекс-Банк» набув правові підстави звернути стягнення на майно, на яке відповідач ОСОБА_2 згідно з рішенням Приморського районного суду від 16 вересня 2011 року (справа № 2-542/11), набув право власності у порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4, а саме:
-1\4 земельної ділянки площею 0, 110 га, розташовану на АДРЕСА_4, належної померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 659835, виданого Овідіопольским районним відділом земельних ресурсів Одеської області 13 вересня 2007 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752903419, кадастровий номер 5123755800:01:003:0892. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.
- 1\2 земельної ділянки № 1053, 1054, площею 0,12 га, розташованої на АДРЕСА_5, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 298423, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 13 лютого 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652400022, кадастровий номер 51227782400:01:003:0081. Цільове призначення - для ведення садівництва.
- 1\4 частку однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
- 7\100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2
- 1\4 частки магазину НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3, у торговому центрі
«Афіна», нежиле приміщення 2-го поверху, загальною площею 72, 0 кв. м.
- 1\8 частки магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3, у торговому центрі «Афіна», нежиле приміщення 2-го поверху, загальною площею 115,5 кв. м.
ОСОБА_3, являючись спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом, з метою уникнути негативних наслідків, з боку АКБ «Правекс-Банк» у вигляді звернення стягнення на спадкове майно померлого ОСОБА_4, та розпродажу у порядку виконавчого провадження, діючи в своїх інтересах та інтересах свого сина - майбутнього спадкоємця ОСОБА_2, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 року до 27 травня 2010 року добровільно виконала зобов'язання перед банком за кредитним договором, сплативши банку основний борг на суму 170 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 1 358 300 грн, а також відсотки за користування кредитом у сумі 338 770, 81 грн., а всього 1 697 070 грн. Ці обставини підтверджуються наявними у справі копіями платіжних доручень, та довідкою банку.
Про такі дії позивача ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 був обізнаний, будь-яких заперечень проти виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед банком з метою уникнення фактичної існуючої загрози звернення стягнення на майно померлого батька не виказав.
Згідно ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особі загрожує небезпека, настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії, в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
Згідно ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
При цьому, як зазначив Вищій Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своій ухвалі від 11 травня 2012 року, суб'єктами вказаних зобов'язань є особа, чиїм майновим інтересам загрожує небезпека і особа, яка вчиняє дії в інтересах цієї особи.
Отже, ОСОБА_3, виконуючи зобов'язання перед банком з метою уникнути звернення стягнення на майно померлого чоловіка, фактично діяла як у особистих інтересах, так і в інтересах свого сина - спадкоємця померлого батька ОСОБА_2, а тому вони є суб'єктами цих правовідносин.
Згідно з нормою ст.1261 ЦК України, діти та також той з подружжя, який пережив спадкодавця, є спадкоємцями першої черги. Частки спадку у цьому випадку є рівними.
Таким чином, ОСОБА_3 має правові підстави вимагати від ОСОБА_2, який набув права власності, у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 у розмірі 1\2 майна останнього, стягнення відповідної частини (1\2) виплат, здійснених у зв'язку з виконанням кредитних зобов'язань за кредитним договором № 3175-015/07Ф від 19 червня 2007 року. Тобто, позовні вимоги ОСОБА_3, яка сплатила банку основний борг на суму 170 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 1358 300 грн, а також відсотки за користування кредитом у сумі 338 770, 81 грн., а всього - 1 697 070 грн., про стягнення з ОСОБА_2 суми у розмірі 848 535 грн., є правомірними. Таким чином, рішення Приморського районного суду є обгрунтованим та скасуванню не підлягає.
Щодо необхідності визначення вартості, майна на яке відповідач набув права власності у порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_4, то відповідач протягом судового розгляду справи не заперечував проти позовних вимог з підстав недостатньої вартості майна, отриманого ним у спадок. Отже, можна дійти до висновку, що вартість майна, на яке відповідач набув права власності у порядку спадкування є вищою, ніж сума 848 535 грн, яку позивачка просила стягнути. Таким чином. між сторонами не існує суперечностей з цього приводу, а тому, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, ці обставини доказуванню не підлягають.
Відносно неврахування судом першої інстанції вимог ст. 60 та ч. 4 ст. 65 СК України колегія суддів зазначає, що ухвалюючи рішення, Приморський суд м. Одеси вказував, що ОСОБА_4 був укладений кредитний договір за яким Банк відкривав кредитну лінію п.1.1. Договору № 3175-015/07Ф від 19 червня 2007 року, тобто не на придбання майна, про яке мова іде у нормах ст.ст. 60 і 61 СК України, а з метою здійснення страхових платежів згідно з договорами страхування залогового майна.
Відповідно до п. 1.1. договору № 3175-015/07Ф від 19 червня 2007 року, позичальнику ОСОБА_4 банком була відкрита кредитна лінія, тобто укладена угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту. Отже, у даному випадку, в межах встановленого ліміту позичальник може одержувати додаткові кошти відповідно до своєї потреби в них.
Таким чином, ці обставини є підтвердженням того, що у відносинах з банком померлий ОСОБА_4 є відокремленою стороною, тобто угода була укладена не в інтересах сім'ї, а тому у цьому випадку не можна застосовувати норму ч. 4 ст. 65 СК України, що правильно зробив суд першої інстанції.
Що стосується ствердження представника відповідача про пропущення банком строків, передбачених ст. 1281 ЦК України, для звернення до спадкоємців з вимогами про виконання зобов'язань спадкодавця, колегія суддів зазначає, що станом на 02 листопада 2009 року, банк не мав у розпорядженні відомостей про прийняття спадщини будь-яким із спадкоємців боржника - спадкодавця ОСОБА_4 Самі спадкоємці, відповідно до припису ч. 1 ст. 1281 ЦК України, про прийняття спадщини банк не повідомляли. Згідно з ч, 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові належить повідомити саме спадкоємців. Цій статус напряму залежить від прийняття спадщини (1268 ЦК України). Будь-яких відомостей про наявність спадкоємців померлого ОСОБА_4 банк станом на 02 листопада 2009 року не мав, а тому банком строк, передбачений ст.1281 ЦК України, пропущений не був.
Про бажання ОСОБА_2 реалізувати своє право на спадкування майна померлого батька ОСОБА_4 банку стало відомо під час розгляду у Приморському районному суду цивільної справи № 2-542/11, тобто після 01 грудня 2009 року.
Отже, наведене свідчить про відсутність фактичних обставин, які б давали можливість вважати, що банком пропущено строки, передбачені ст. 1281 ЦК України, звернення до спадкоємців з вимогою виконання зобов'язань спадкодавця.
Крім цього, реалізуючи своє право на спадкування та будучи обізнаним з наявністю їх у померлого батька, відповідач ОСОБА_2, відповідно до норми ст. 1216 ЦК України, успадковує не тільки права, але і обов'язки спадкодавця. Отже, звертаючись 01 грудня 2009 року до нотаріальної контори, ОСОБА_2 усвідомлював, що повинний у своєї частині спадкового майна виконати зобов'язання померлого батька перед банком. Але, проявляючи неправомірну бездіяльність, ОСОБА_2 жодних дій, спрямованих на усунення небезпеки для майна, не виконав. ОСОБА_3 самостійно, шляхом здійснення платежів, виконала зобов'язання всіх спадкоємців. Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, тобто шляхом бездіяльності, ОСОБА_3 була спричинена матеріальна шкода, яку вона має право вимагати відшкодувати згідно з загальними правилами ст. 1166 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_3 на підставі ст. 1166 ЦК України має право вимагати відшкодування шкоди, яка була її завдана в наслідок бездіяльності ОСОБА_2
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи та зробив обгрунтований висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Згідно положень ст. 304 ЦПК України, справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду судом першої інстанції, за винятками та доповненнями встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Приписом ч. З ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий ___________________ Г.О. Косогор
Судді ___________________ О.С. Комлева
___________________ Н.В. Ісаєва