Справа № 0502/3938/2012
ім'ям України
16 квітня 2013 року Амвросіївський районний суд Донецькоїобласті
в складі головуючого судді Смольнякова О.О.
при секретарі Хімченко С.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,
28 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, мотивуючи тим, що він з січня 2007 року по 02.07.2012 року працював на посаді майстра та виробника робіт ТОВ фірма «Промбудремонт». За останній час роботи відповідач фактично не виплачував заробітну плату, заборгованість по якій склала 55169,30 гривень. При звільненні заборгованість йому не виплачена. Позивач вважає, що заборгованість відповідача по зарплаті з урахуванням компенсації за невикористовану відпустку складає 65560,11 гривень. Просить стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті - 55169,30 гривень, компенсацію за невикористану відпустку за 2007, 2008 та 2012 рік - 10390,81 гривень, моральну шкоду в розмірі 65000 гривень, а також компенсацію за час затримки виплати на підставі ст..117 КЗпП України.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення відповідно до наданого розрахунку заборгованості, пояснюючи, що він отримував у 2008 -2010 роках заробітну плату в розмірі 3609,89 гривень, в лютому-березні 2012 року - 6400 гривень, з квітня по червень - 3609, 89 гривень, що підтверджується документами, які він зберіг у себе. На підприємстві фактично не збереглося бухгалтерської документації, тому вважає, що доводи представника відповідача, що заборгованість по заробітної платі слід розраховувати по встановленому йому окладу, не слід приймати до уваги. Довідка по заборгованості, яка надана підприємством, не відповідає фактичним даним по заробітної платі, яку він отримував. Моральну шкоду мотивує тим, що в наслідок неправомірних дій відповідача він не мав можливості належним чином забезпечувати свою родину, змушений був додавати додаткових зусиль для організації свого житла та сім'ї.
Представник відповідача ОСОБА_2, що діє за довіреністю від імені відповідача - ТОВ фірма «Промбудремонт», в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказуючи, що за довідкою підприємства, заборгованість по заробітної платі відповідача, яка розраховувалася згідно до його окладу за штатним розписом, складає 5763,55 гривень. Це заборгованість за період з лютого по червень 2012 року. Будь-яких даних про заборгованість підприємства за період з серпня по листопад 2008 року, травень 2009 року, та січень-лютий 2010 року - не має. Компенсація за невикористовану відпустку за 2008 рік та за 2012 рік складає 955,31 гривень. Просив зважити на ситуацію, що склалася на підприємстві, ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» відмовляється від підписання акту виконаних робіт та перерахування зароблених коштів, тому на цей час неможливо визначити реальну суму, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «Промбудремонт» за виконані роботи по капітальному ремонту. Складена претензія і направлений позов до Господарського суду на суму 3.656.427 гр. 66 коп. Відповідач не заперечує сплатити позивачеві грошові кошти з розрахунку мінімальної заробітної плати за весь відпрацьований період і компенсувати різницю після зарахування коштів з ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна». З розміром позову щодо моральної шкоди не згоден.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 238 ЦПК України передбачено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
З трудовій книжки позивача вбачається що він наказом №1/2 від 03.01.2007 року прийнятий на роботу до ТОВ фірма «Промбудремонт», а наказом № 38/ок від 30.06.2012 року його звільнено з 02.07.2012 року за ст. 36 п.1 КЗпП України.
З представлених суду представником відповідача відомостей про нарахування позивачу заробітку вбачається, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з лютого по червень 2012 року в розмірі 5763,55 гривень, виходячи з встановленого окладу та мінімальної заробітної плати на 2012 рік, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Компенсація за невикористовану відпустку за 2008 рік та 6 днів 2012 року складає - 955,31 гривень. Загальна сума заборгованості складає 6718,86 гривень.
Представником відповідача надані документи, які підтвердили, що ОСОБА_1 у 2007 році перебував у відпустці, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку за 2007 рік не підлягають задоволенню.
Крім того,суд не може прийняти до уваги розрахунок заборгованості по заробітної платі, який надано позивачем, оскільки його документально не підтверджено. Надані позивачем платіжні відомості, табелі робочого часу не можуть свідчити про розмір заборгованості підприємства по заробітної платі перед позивачем.
Враховуючи, що відповідач через об'єктивні причини не отримав грошові кошти від заказника за роботу, яку виконував позивач, суд вважає за можливе стягнути з відповідача часткову заборгованість по заробітній платі, виходячи із мінімальної заробітної плати, передбаченої ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
Відповідно до вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу належних звільненому працівникові сум, підприємство повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.
Відповідно п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про працю", передбачено, що суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
При розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
У зв'язку з непроведенням відповідачем остаточного розрахунку з позивачем в день звільнення, наявності непогашеної заборгованості із заробітної плати на день розгляду справи в суді, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ґрунтуються на законі, відповідають фактичним обставинам у справі та підлягають задоволенню.
За період з 03.07.2012 року по 16.04.2013 року - день винесення судом рішення, розмір середнього заробітку позивача складає 8791 гривню, виходячи з наступного розрахунку:
- мінімальна заробітна плата за травень-червень:1094+1094=2188 гривень,
- кількість робочих днів за останні два повні місяці роботи позивача - 39;
- розмір середньоденної заробітної плати вираховується: 2188 грн. / 39=56 грн.
- кількість робочих днів за час затримки розрахунку, з дня звільнення з роботи на підприємстві відповідача і до дня розгляду справи в суді (з 03.07.2011 року по 16.04.2013 року) -179
- розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку складає: 56 грн. х 179днів = 10024 грн.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разу, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено, що дії відповідача по відношенню до позивача були протиправними, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди підлягають задоволенню. Разом з тим суд, вважає що сума моральної шкоди, яку витребує позивач стягнути з відповідача занадто велика і підлягає зменшенню до 1000 гривень.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню: 6718,86 гривень - заборгованість по заробітної платі та компенсація за невикористану відпустку; 10024 гривень - середній заробіток за час затримки розрахунку; 1000 гривень - моральна шкода.
Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави на підставі ст.88 ЦПК України в сумі 229,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.116,117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10,60,88,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (83017 м. Донецьк вулиця Лазаренка, 63, розрахунковий рахунок 26006151058 в «ОСОБА_3 ОСОБА_2»м. Київ 380805 ЗКПО 31738990 ІНН 317389905637) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 6718 (шість тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 86 копійок, середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10024 (десять тисяч двадцять чотири) гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.
Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_4