Справа №1806/11452/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров
Номер провадження 22-ц/788/199/13 Суддя-доповідач - Левченко Т. А.
Категорія - 26
17 січня 2013 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Левченко Т. А.,
суддів - Ільченко О. Ю., Криворотенка В. І.,
за участю секретаря - Пархоменко А.П.,
Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, мотивуючи його тим, що з 30.10.1980 року по 10.06.2009 року він працював на ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та був звільнений за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію на пільгових умовах. При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання і 22.07.2011 року МСЕК встановила йому 65% стійкої втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання. В зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому була заподіяна моральна шкода, тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 130 000 грн.
Рішенням суду від 14 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд у своєму рішенні не зазначив на якій правовій підставі стягує з товариства грошові кошти у відшкодування моральної шкоди, так як відповідно до чинного законодавства правові підстави для стягнення моральної шкоди з товариства відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 30.10.1980 року по 10.06.2009 року знаходився в трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та був звільнений за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію на пільгових умовах. (а.с. 6-7).
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 57 від 18.06.2008 року позивачу встановлено професійне захворювання: вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх та нижніх кінцівок з ангіоспазмами пальців рук та вегетативно-трофічними порушеннями на кистях, 2-х стороннім корешковим синдромом L5-S1 міофіброзом м'язів передпліч та плечового поясу, 2-х стороннім плече-лопаточним периартрозом, ДОА ліктьових і лучезапясних зі стійким алогічним синдромом, і обмеження функцій верхніх і нижніх кінцівок. Захворювання професійне. Повторно: Хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ ст. пилової етиології у фазі нестійкої ремісії, Емфізема легень І ст., Дискинезія бронхів І ст., Легенева недостатність ІІ ст., Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість ІІІ ст. Захворювання професійне - Основний діагноз.
Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., серцева недостатність І ст. Грубо виражений посттравматичний астеоартроз правого голеностопного суглобу зі значним порушенням функції. Пресбіопія - Супутний діагноз.
22.07.2011 року фтизіатрична МСЕК встановила йому III групу інвалідності та 65 відсотків втрати професійної працездатності (а. с. 25-28).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів, під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці, в зв'язку з чим ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої судом визначена грошова сума в розмірі 8000 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він є законним і обґрунтованим.
Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є проведення робіт в умовах підвищення рівня виробничого шуму, пилу, тяжкості праці. Професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих та тяжких умовах праці.
Судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації його життя, що спричиняє йому моральні страждання, на відшкодування яких судом обґрунтовано, з врахуванням принципу розумності й справедливості, визначено грошову суму 8000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановивши, що професійне захворювання позивач отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» безпечних і нешкідливих умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем. Доводи апелянта про те, що позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами в справі.
Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги щодо відшкодування шкоди, що завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю. Аналогічні роз'яснені надані у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -
З оригіналом вірно:
Суддя Апеляційного суду
Сумської області Т.А.Левченко