Справа № 591/2293/13-ц
Провадження № 2/591/1241/13
19 квітня 2013 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Москаленко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання недійсним договору,
позивач свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Сумської міської ради від 28.10.2009 року №3087-МР йому було надано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по провулку Гудимівський, 26/6 в м. Суми для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та позивачем було отримано Державний акт про право власності на земельну ділянку. Обов'язковою умовою надання позивачу земельної ділянки було укладення договору про обмеження права на земельну ділянку, відповідно до Тимчасового порядку надання земельних ділянок із земель Сумської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів ( далі - Порядок ), який був затверджений рішенням сесії Сумської міської ради №72-МР від 27.06.2006 р. На підставі цього, між Сумською міською радою в особі міського голови та позивачем укладено договір про обмеження права на земельну ділянку від 15.03.2012 року, відповідно до якого позивачу як власнику, встановлена заборона на відчуження чи передачу в оренду земельної ділянки до завершення будівництва, відповідно до цільового призначення, але не більше ніж на 5 років з дня отримання Державного акту про право власності на земельну ділянку; обов'язок розпочати забудову або освоєння земельної ділянки відповідно з цільовим призначенням протягом одного року з дня отримання Державного акту. Вважає, що укладений договір про обмеження права на земельну ділянку не відповідає вимогам закону, суперечить нормам Конституції України та ЗК України, оскільки порушує права власника володіти і розпоряджатися земельною ділянкою, просить визнати зазначений договір недійсним.
В судове засідання сторони не з»явилися, про час розгляду справи повідомлялися.
Позивач надав заяву, в якій заявлені вимоги підтримав, просить слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання також не з»явився, повідомив про можливість слухання справи у його відсутність, вказав у відгуку, що позов відповідачем визнається.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявних для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову у разі наявності для цього передбачених законодавством підстав.
Встановлено, що на підставі рішення Сумської міської ради від 28.10.2009 року №3087-МР позивачу було надано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по провулку Гудимівський, 26/6 в м. Суми для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та позивачем було отримано Державний акт про право власності на земельну ділянку. Обов'язковою умовою надання позивачу земельної ділянки було укладення договору про обмеження права на земельну ділянку, відповідно до Порядку ( а.с. 9-10 ).
15.03.2012 року між позивачем та Сумською міською радою в особі міського голови м. Суми ОСОБА_2 укладено договір про обмеження права на земельну ділянку. ( а.с. 11 ), відповідно до якого позивачу, як власнику, встановлена заборона на відчуження чи передачу в оренду земельної ділянки до завершення будівництва, відповідно до цільового призначення, але не більше ніж на 5 років з дня отримання Державного акту про право власності на земельну ділянку; обов'язок розпочати забудову або освоєння земельної ділянки відповідно з цільовим призначенням протягом одного року з дня отримання Державного акту.
Судом встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 р. по справі №2а-8333/10/1870, яка набрала законної сили ( а.с. 15-22 ), визнано незаконним рішення СМР №72-МР від 27.06.2006 р. „Про Тимчасовий порядок надання земельних ділянок із земель Сумської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів” в частині затвердження п.п.1.3, 1.4, 1.5, 3.3, 4.7 Порядку стосовно зобов'язання громадян укладати договори про обмеження права на земельну ділянку.
Як зазначено в даному рішенні суду, рішення СМР №72-МР від 27.06.2006 р. не відповідало приписам ст.ст. 1, 12 та 118 ЗК України.
Судом встановлено також, що Сумська міська рада прийняла рішення від 07.09.2011 р. №712-МР „ Про втрату чинності деяких рішень Сумської міської ради щодо регулювання земельних відносин у м. Суми ”, на підставі якого Тимчасовий порядок втратив чинність.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. При цьому ЗК України не встановлено обов'язок для громадян укладати договори на обмеження права на земельну ділянку для отримання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.
Згідно зі ст. 12 ЗК України, міська рада має право встановлювати обмеження на використання земельних ділянок громадянами лише у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
Враховуючи, що рішення №72-МР від 27.06.2006 р. „Про Тимчасовий порядок надання земельних ділянок із земель Сумської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів” в частині затвердження п.п. 1.3-1.5, 3.3, 4.7 Порядку стосовно зобов'язання громадян укладати договори про обмеження права на земельну ділянку визнано незаконним в судовому порядку, відповідач позов визнав та визнання позову в цій частині вимог не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню, належить, у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України, визнати недійсним договір про обмеження права на земельну ділянку, який був укладений на підставі зазначеного вище незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування процесу технічними засобами не здійснювалося.
Керуючись ст.ст. 12, 90, 118-119, 121, 125-126, 152 ЗК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір про обмеження права на земельну ділянку від 15.03.2012 року, без номера, укладений в місті Суми між ОСОБА_1 та Сумською міською радою щодо земельної ділянки, розташованої за адресою : м. Суми, провулок Гудимівський, 26/6, площею 0,1000 га.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.
Суддя