Справа № 1805/12851/2012
Провадження № 2-а/591/27/13
22 квітня 2013 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Москаленко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
позивачка свої вимоги мотивує тим, що вона разом з членами своєї сім'ї з 2004 року постійно проживає у гуртожитку - кімнаті 104 по вул. Л. Українки, 14 в м. Суми, де вони постійно зареєстровані. Маючи бажання реалізувати своє право на приватизацію вказаної кімнати у гуртожитку він звертався до управління обліку, розподілу та приватизації житла Сумської міської ради, проте йому надійшла відповідь про те, що ордер їй було видано з порушенням встановленого порядку, а тому здійснити приватизацію неможливо. Вважає вказані дії відповідача незаконними та просить зобов'язати вчинити дії по оформленню необхідних документів щодо передачі їй в порядку приватизації у приватну власність вказаної кімнати, з видачею свідоцтва про право власності на житлове приміщення.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся. Суду відповідач надав відгук, зі змісту якого вбачається, що єдиною законною підставою для вселення у гуртожиток є спеціальний ордер. У позивача відсутні законні підстави для вселення у спірне житло, тому і позов не підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 157 ч. 1 п. 1) КАС України , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів в т.ч. юридичних та фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб та юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
До адміністративної юрисдикції належать спори щодо визнання незаконним ( недійсним ) акта суб»єкта владних повноважень, коли у разі задоволення позову може бути відновлено те становище, яке існувало до видання акту, або коли за відсутності цієї можливості вимога про визнання незаконним акта суб»єкта владних повноважень поєднана з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди.
У відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають в т.ч. із цивільних та житлових відносин.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач подав позов та прагне на підставі судового рішення захистити своє право на отримання житлового приміщення у власність шляхом приватизації.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 16 червня 1992 року, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир ( будинків ) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир ( будинків ), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до п. 18 „Положення про порядок передачі квартир ( будинків ), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян”, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №369 громадянином до органу приватизації подаються : оформлена заява на приватизацію, довідка про склад сім»ї, копія ордеру, документ, що підтверджує про невикористання такого права.
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду ", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації ( корпоратизації ), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади ( ст. 5 ).
Судом встановлено, що позивачка, разом з членами своєї сім'ї, з 2004 року постійно проживає у гуртожитку - кімнаті 104 по вул. Л. Українки, 14 в м. Суми, де вони постійно зареєстровані. Позивач та члени його сім'ї вселилися до вказаної кімнати та були в ній зареєстровані на підставі ордеру ( а.с. 7 ).
Із матеріалів справи, пояснень представника позивача та письмових доказів, що знаходяться у справі, вбачається, що між сторонами мається спір, пов»язаний з не визнанням відповідачем законного права позивачки проживати у спірному житловому приміщенні. Слід зазначити, що право отримати житло у власність в порядку приватизації, є похідним від права фізичної особи користуватися певним житловим приміщенням.
Зокрема, відповідач вказує на те, що спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства про надання позивачці спірного житла немає.
Окрім того, зазначає, що і ордер на вселення до вищевказаної кімнати було видано не колишнім власником гуртожитку, а лише обслуговуючою організацією - СП ЖЕД « Облспоживспілка «. Таким чином, законність вселення позивача та його право користуватися спірним житловим приміщенням заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 8 п. 11 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року, спори, що виникають при приватизації квартир ( будинків ) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Все вищевикладене свідчить про те, що між сторонами існує спір про право цивільне, а це, в свою чергу, виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Вирішення таких спорів, згідно зі ст. 15 ЦПК України, віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції, такі справи розглядаються за правилами цивільного судочинства.
У відповідності до ст. 114 ЦПК України, позови з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна ( в даному випадку - в Ковпаківському районному суді м. Суми ).
Керуючись ст.ст. 157 ч. 1 п. 1), 165 КАС України, ст.ст. 15, 114 ЦПК України, суд -
Провадження у справі закрити.
Роз»яснити ОСОБА_1, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Ковпаківського районного суду м. Суми, як суду загальної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО