Справа № 214/2652/13-к
4/214/6/13
Іменем України
19 квітня 2013 року Саксаганскький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю прокурора - Базалєва В.Г.
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1
за участю особи, в чиїх інтересах подано скаргу - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову оперуповноваженого СДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Колісніченка А.А. від 11 листопада 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4, суд, -
ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в який просить: скасувати постанову оперуповноваженого СДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Колісніченка А.А. від 11 листопада 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 та повернути матеріали до Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області для додаткової перевірки.
В обґрунтування скарги посилається на наступне. У ОСОБА_2 є знайомий ОСОБА_4, який мешкає за адресою АДРЕСА_1. У ОСОБА_4 є одна друга земельної ділянки (загальна площа 15 соток), а також домоволодіння за адресою АДРЕСА_2.
Приблизно на початку 2010 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 вкласти гроші, в земельну ділянку площею 12 соток, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, та запропонував ОСОБА_2 купити 8 соток. 4 сотки земельної ділянки на нього мав переоформити ОСОБА_4, та 4 сотки земельної ділянки ОСОБА_5
Через деякий час ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_2, про те що оформлення земельної ділянки площею 4 сотки на його ім'я, буде коштувати 6.000 доларів США і що ОСОБА_2, мав передати ОСОБА_4 гроші у сумі 3.000 доларів США, в якості завдатку, так як йому необхідно було завершити оформлення документів, а потім при складення договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 мав передати ОСОБА_4 гроші в сумі 3.000 доларів США.
19.08.2010 року, ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_2, зустрівся з ОСОБА_4 та в присутності ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 3.000 доларів США, а ОСОБА_4 власноручно написав розписку, про отримання грошей, та пообіцяв, що у травні 2011 року документи на ім'я ОСОБА_2 будуть готові.
Протягом 2010 року, на земельній ділянки площею 15 соток, яка розташована за вищевказаною адресою, велись будівельні роботи. Гроші на будівельні роботи давали він, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, на рівних умовах, ОСОБА_8 дав на це згоду, тому що, як було оговорено, гроші які будуть отримані за приміщення, які вони збудували, будуть вкладені на приведення до ладу земельної ділянки площею 12 соток, за вказаною адресою, котрі як говорив ОСОБА_4 він оформляє. На вказане будівництво ОСОБА_2 витратив 14тис. 114 доларів США, що підтверджується розпискою від 29.03.2011 року.
Приблизно на початку травня 2011 року, ОСОБА_4, попросив у ОСОБА_2 дати йому у борг гроші в сумі 34.000 тис. гривень. 6 травня 2011 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 вказану суму, після чого ОСОБА_4 власноручно написав розписку.
На запитання ОСОБА_2, що з документами на земельну ділянку, ОСОБА_4, відповідав що документи робляться, говорив що з технічною документацією він май же закінчив, що осталося ще трохи і він почне юридичне оформляти документи на ОСОБА_2 Це все ОСОБА_4 обіцяв до 15.07.2011 року, але при зустрічі ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_4, що йому набридли його обіцянки про оформлення документів на земельну ділянку, що він більш не буде приймати участь в будівництві, та щоб ОСОБА_4 почав повертати йому гроші, які були затрачені на будівництво, на завдаток та в борг.
Неодноразово ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_4, говорив йому про борг, але ОСОБА_4 отоварювався, розмову на дану тему вести не хотів, пропонував зустрітися пізніше.
У вересні 2011 року ОСОБА_2 поїхав до п.м.с Чорноморське, де від робітників земельних установ йому стало відомо, що ОСОБА_4 документи на земельну ділянку здав в початковому виді ще у 2010 році, та з того часу документами не займався.
У вересні 2011 року ОСОБА_2 знову зустрівся с ОСОБА_4, оговорили суму яку ОСОБА_4 мав йому повернути, 21 тис.631 доларів США, та ОСОБА_4 зобов'язати борг до 07.10.2011 року.
До теперішнього часу ОСОБА_4 борг не повернув, на телефоні дзвінкі не відповідає, скривається.
04.11.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з заявою за фактом заволодіння майном шляхом зловживання довірою та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4
За результатами перевірки заяви ОСОБА_2, було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Відповідно до кримінального - процесуального законодавства України ОСОБА_2 про цей факт повідомлено не було.
Рішення працівників міліції вважає незаконним, оскільки не були опитані свідки, які бачили факт отримання ОСОБА_4 грошових коштів, а саме ОСОБА_6, не було опитано осіб, які знаходяться в смт Оленівка, Чорноморського району, АР Крим, не було витребувано документацію від державних органів, з якої було в достовірно відомо, що ОСОБА_9, фактично не маючи наміру передати ОСОБА_2 частину права власності на земельну ділянку, після отримання грошових коштів від ОСОБА_2, сума яких зазначена вище.
У судовому засіданні заявник та особа, в інтересах якої подано скаргу, кожний окремо підтримали скаргу.
Прокурор в судовому засідання не заперечує проти задоволення скарги.
У судовому засіданні досліджені: постанова(а.с.3-4), розписки (а.с.7-9) та матеріали, на підставі яких винесена оскаржувана постанова.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, матеріали які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.236-2 КПК України (в редакції 1960 року), розглянувши скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, суддя, в залежності від того, чи були виконані вимоги ст.99 цього Кодексу, може прийняти рішення про залишення скарги без задоволення.
Згідно вимог ст. 98 КПК України (в редакції 1960 року), кримінальні справи порушуються при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України (в редакції 1960 року). Відповідно до ст. 94 КПК України (в редакції 1960 року) приводами і підставами до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви окремих громадян. Відповідно до ст. 97 КПК України(в редакції 1960 року) в разі необхідності перевірити заяву про злочин, така перевірка проводиться шляхом відібрання пояснень або витребування необхідних документів. У відповідності до ст. 99 КПК України (в редакції 1960 року), при відсутності підстав до порушення кримінальної справи слідчий своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи.
Судом встановлено, що 4 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернувся з заявою за фактом заволодіння майном шляхом зловживання довірою та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 При цьому зазначив, що ОСОБА_4 під виглядом подальшого продажу земельної ділянки заволодів його, ОСОБА_2, грошовими коштами.
Відповідно до ст. 190 КПК України (в редакції 1960 року), шахрайством є заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що під час перевірки заяви ОСОБА_2 були отримані пояснення у ОСОБА_2 та ОСОБА_4, долучені розписки.
Для правильного вирішення заяви ОСОБА_2 необхідно було з'ясувати чи мав у своїй власності та чи мав намір ОСОБА_4 продавати земельну ділянку ОСОБА_2 Для цього необхідно було встановити та опитати осіб, з якими ОСОБА_10 спілкувався з приводу продажу земельної ділянки, витребувати документи про те, чи є у власності ОСОБА_4 земельна ділянка та документи про те, чи вчиняв ОСОБА_11 дії, спрямовані на продав земельної ділянки. Однак зазначені дії виконані не було, вказані обставини з'ясовані не були.
Тому суд приходить до переконання, що особою, яка проводила перевірку заяви ОСОБА_2 не було з'ясована наявність або відсутність підстав для порушення кримінальної справи
Таким чином суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст. 99 КПК України (в редакції 1960 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,98,234,236-2 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -
Скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову оперуповноваженого СДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Колісніченка А.А. від 11 листопада 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4
Повернути матеріали до Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області для додаткової перевірки.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя Прасолов В.М.