Ухвала від 11.04.2013 по справі К/9991/7331/12-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/7331/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький хімремонт» про стягнення суми на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - управління ПФ) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький хімремонт» (далі - Товариство) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на підставі Закону України від 26.09.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1), Товариство повинно вносити до управління ПФ обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

Станом на 01.04.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.07.10 по 01.04.11 склала 596 689, 17грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року апеляційну скаргу управління ПФ задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов управління ПФ задоволено: стягнуто з Товариства на користь управління ПФ заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.07.2010р. по 01.04.2011р. в сумі 596 689 (п'ятсот дев'яносто шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 17 коп.

На судове рішення апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з мотивів порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.07.2010 по 01.04.2011 складає 596 689, 17грн. Вказані розрахунки отримано відповідачем, однак, у добровільному порядку не відшкодовано.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з недоведеності з боку управління ПФ наявності підстав для примусового стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату таких пенсій.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з наявності у відповідача законодавчо встановленого обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом «а» частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -жінкам.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судами встановлено, що Товариство отримало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, надіслані управлінням ПФ.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено факту добровільної сплати Товариством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому позивачем розмірі, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав стягнення вказаних сум у примусовому порядку.

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині того, що посилання суду першої інстанції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2011 року у адміністративній справі №2а-3088/11/1270 є помилковим, оскільки ці судові рішення не стосуються розрахунків, на підставі яких позивачем заявлено до відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2010р. по 01.04.2011р.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції № 21-1, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

25 березня 1992 року наказом Держхімпрома УССР № 35 перетворено РСМУ-5 м.Сєвєродонецька у Сєвєродонецьке державне ремонтне підприємство, виведено його із складу Треста «Дніпрхімремонт» та визнано Сєвєродонецьке державне ремонтне підприємство правонаступником РСМУ-5 м. Сєвєродонецька.

2 червня 1992 року рішенням Сєвєродонецької міської ради народних депутатів №317 зареєстровано СДРП «Хімремонт», як правонаступник РСМУ-5 треста «Дніпрохімремонт».

Відповідно до п.1.3. Статуту СДРП «Хімремонт», підприємство є незалежним суб'єктом господарювання, який має права юридичної особи та здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою отримання прибутку.

16 грудня 1994 року наказом Фонду державного майна України №56-ПАТ утворено ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт» та зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 27.12.1994р. шляхом перетворення СДРП «Хімремонт».

Відповідно до п. 3.1 Статуту ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт», Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Згідно з п. 3.3 Статуту Товариство є правонаступником СДРП «Хімремонт».

Таким чином, ТДВ «Сєвєродонецький Хімремонт» є правонаступником ВАТ «Сєвєродонецький Хімремонт», СДРП «Хімремонт» та РСМУ-5 треста «Дніпрохімремонт», тому до відповідача перейшов обов'язок, у тому числі, по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку №1 у розмірі 596 689, 17грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.

Згідно з частиною першою ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький хімремонт» залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
30799184
Наступний документ
30799186
Інформація про рішення:
№ рішення: 30799185
№ справи: К/9991/7331/12-С
Дата рішення: 11.04.2013
Дата публікації: 22.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: