"21" березня 2013 р. м. Київ К/9991/35677/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 вересня 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року
по справі №2а-7920/09/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м.Києва)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Комерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив» (надалі - ТОВ «Нафто-Комерц», ТОВ «Спецторгпозитив»)
про стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемним правочином, -
встановив:
У серпні 2010р. ДПІ у Солом'янському районі м.Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Нафто-Комерц» та ТОВ «Спецторгпозитив» про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемною угодою.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.09.2010р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р., у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Нафто-Комерц» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Крім цього, на адресу Вищого адміністративного суду України від генерального директора ТОВ «Нафто-Комерц» (Присяжнюк В.М.) надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із ліквідацією ТОВ «Спецторгпозитив», як юридичної особи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ДПІ у Солом'янському районі м.Києва та ТОВ «Нафто-Комерц», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході планової виїзної перевірки ТОВ «Нафто-Комерц» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., було встановлено, що між ТОВ «Нафто-Комерц» та ТОВ «Спецторгпозитив» укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008р.
Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати у встановлений строк нафтопродукти у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив» на виконання умов вказаного генерального договору поставки нафтопродуктів протягом 2008р. поставив для ТОВ «Нафто-Комерц» нафтопродуктів (бензин А-76, А-95, А-98, дизпаливо) на відповідну суму в тому числі ПДВ, що підтверджується податковими накладними.
Згідно акту перевірки ТОВ «Нафто-Комерц» не перераховувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Спецторгпозитив» як оплату за отриманий товар по генеральному договору поставки нафтопродуктів (EXW) №01/09-2008 від 01.09.2008р. та не погашало заборгованість шляхом взаємних заліків зустрічних однорідних вимог будь-яким іншим чином.
Відповідач свої вимоги обґрунтовує тим, що директором та одним із засновників ТОВ «Спецторгпозитив» є гр. ОСОБА_2, другим засновником є гр. ОСОБА_3
Співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва 19.03.2008 року було опитано вказаних осіб та встановлено, що до створення та діяльності підприємства ТОВ «Спецторгпозитив» вони не мають жодного відношення.
Спростовуючи наведені обставини, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Згідно з ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст.208 наведеного Кодексу.
Відповідно до частини першої названої статті якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
За змістом наведеної норми, у разі, якщо сторонами виконаний нікчемний договір, стягнення з добросовісної сторони в дохід держави провадиться за умови повернення їй усього одержаного за таким правочином недобросовісною стороною, тобто, в даному випадку, повернення недобросовісною стороною коштів.
Судами зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2009р. по справі №13/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання його статуту недійсним, вчинення запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть бути усунуті, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, припинення юридичної особи ТОВ «Спецторгпозитив».
Крім цього, судами попередніх інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що зобов'язання за договором виконанні сторонами у повному обсязі, що підтверджується договором перевезення, укладеного з ТОВ «Вастон»; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення); виписками банку в підтвердження оплати послуг перевезення; договором відповідального зберігання нафтопродуктів; актами здачі-приймання робіт (зберігання); товарно-транспортними накладними.
Суми, віднесені TOB «Нафто-Комерц» до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037.
Також слід відзначити, що на момент підписання спірного договору поставки, видачі податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Нафто-Комерц» та ТОВ «Спецторгпозитив» не були припинені, реєстрація як платників податку не додану вартість не була анульована.
З урахуванням наведеного, судами обґрунтовано зазначено, що позивачем не доведено наявність у TOB «Спецторгпозитив» та TOB «Нафто-Комерц» умислу на укладення генерального договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки спірний договір був укладений відповідачами з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ним виконані сторонами належним чином, а тому не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.
Окрім того, під час розгляду справи №2а-7920/09/2670 до матеріалів справи було подано сторонами та долучено до матеріалів справи дві нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_2, які за змістом суперечать одна одній.
Під час розгляду справи в судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 особисто, як посадова особа ТОВ «Спецторгпозитив», підтвердила, що з моменту державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив» та до теперішнього часу дійсно обіймає посаду директора даного товариства, протягом 2007 - 2008р.р. здійснювала господарську діяльність з укладенням та виконанням господарських договорів, в тому числі генерального договору поставки нафтопродуктів №01/09-2008 від 01.09.2008р.
При цьому податковим органом не зазначено в акті перевірки та не надано суду будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У ч.1 ст.208 ГК України визначено, що застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Щодо клопотання про закриття провадження у справі відносно двох відповідачів у зв'язку із ліквідацією ТОВ «Спецторгпозитив», як юридичної особи, слід зазначити таке.
В підтвердження даної обставини суду надано копію ухвали господарського суду м.Києва у справі №28/51-б від 18.10.2011р., копію постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №28/51-б від 18.01.2012р., копію Вищого господарського суду України у справі №28/51-б від 28.05.2012р., копія витягу з ЄДРПОУ.
У ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Вказані положення кореспондуються із ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, за змістом якої юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.1 ст.228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу
Згідно з п.5 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Отже, припинення юридичної особи ТОВ «Спецторгпозитив», що було відповідачем у даній справі, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Клопотання ТОВ «Нафто-Комерц» про закриття провадження у справі у зв'язку із ліквідацією ТОВ «Спецторгпозитив», як юридичної особи, - задовольнити частково.
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо ТОВ «Спецторгпозитив» - закрити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко