"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/51891/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим на постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії, -
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись на порушення Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок призначеної пенсії за віком згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.11.2006 по 31.12.2007, 22.05.2008 по день коли зникнуть обставини її отримувати.
Позовні вимоги мотивував тим, що він належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає що до його пенсії мають входити обов'язкові нарахування, передбачені ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте відповідачем такі нарахування не проводяться, в зв'язку з чим змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Постановою Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2010 року дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 державної основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.06.2010, виходячи із встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по день, коли зникнуть обставини для її отримання.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року постанову суду першої інстанції змінено. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_4 державну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, 22.05.2008, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до чинної на час спірних правовідносин статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин правильними та такими, що відповідають Закону, є висновки судів, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За таких обставин правильними й такими, що відповідають Закону, є висновки суду про те, що позивач мають право на призначення державної пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: