"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/65323/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 15 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про визнання дій протиправними, -
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, пов'язаних з ненарахуванням та виплатою державної пенсії ОСОБА_4 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано з 22.05.2008 нарахувати та виплатити ОСОБА_4 державну пенсію по інвалідності 2 групи як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 15 вересня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванням, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.10.2006, довідкою МСЕК серії 2-20 СМ №023605 від 01.11.2007 та експертним висновком № 199 від 17.10.2006.
Так, відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене збільшення розміру пенсії обчисленої із заробітку у 3,5 та 2,5 рази.
Згідно п.п.1 п. 2 вказаної Постанови встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи - 500 гривень, III групи - 467 гривень.
За таких обставин правильними й такими, що відповідають Закону, є висновок суду про те що, оскільки ОСОБА_4 виплачується пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підстав для призначення йому пенсії у розмірі 21 мінімальних пенсій за віком з урахування ч.1 ст. 28 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вбачається.
Доводи касаційної скарги зазначеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Луганської області від 15 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: