Справа №22-ц/796/2890/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач: Невідома Т.О.
11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: судді Невідомої Т.О.
суддів: Гаврилової М.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДП», про визнання третейської угоди недійсною,
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що з висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони є поверхневими, суд не надав належної оцінки правовідносинам сторін та укладеному договору. Окремо зазначає про те, що позивач не був обізнаний з умовами та порядком формування складу третейського суду, не був ознайомлений з Положенням про постійно діючий третейський суд та регламентом, а отже не мав рівних з відповідачем можливостей на вплив при формуванні суддівського корпусу третейського суду.
В судове засідання ОСОБА_1 та представник ТОВ «ВДП» не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи, при цьому причина неявки апелянтом не зазначена, будь-яких доказів на підтвердження причин поважності неявки суду також не надано. За таких підстав колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність особи, що подала апеляційну скаргу, та представника третьої особи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Луговик Є.В., який діє в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк», в суді апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
16.03.2007 між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, ТОВ «ВПД» був укладений Договір поруки №014/03-14.
Пунктом 5.2. зазначеного Договору поруки №014/03-14 передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону «Про третейські суд», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем ЮріємМиколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Третейського суду при Асоціації українських банків.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За нормою статті 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про третейські суди» постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством всеукраїнських громадських організаціях. Згідно ч. 1 ст. 14 даного закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено обов'язковість договору до виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Установивши що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (підписання без зауважень договору представником ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «ВДП» та ОСОБА_1), суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів приходить до висновку, що такий висновок суду першої інстанції, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні договору поруки, відповідачем не було надано позивачу можливості ознайомитись з Положенням про постійно діючий третейський суд та його регламентом, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки позивачем було підписано договір без жодних зауважень, доказів на підтвердження чинення перешкод позивачу у такому ознайомленні суду не надано. Крім того, такий обов'язок не передбачений вимогами Закону України «Про третейські суди», а зазначені документи є загальнодоступними.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього касаційного суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: М.В. Гаврилова
А.А. Пікуль