ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-59/18701-2012 15.04.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції"
До Аграрного фонду
Про стягнення 5 648,18 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Палієва О.М. - представник (дов. № б/н від 14.01.2013 р.)
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Аграрного фонду про стягнення частини попередньої оплати за товар та завданих збитків в зв'язку з неналежним виконанням договору поставки товару в розмірі 5 648,18 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.07.2010 р. між ТОВ "Українські аграрні інвестиції" та Аграрним фондом було укладено біржовий контракт аграрної біржі №915 АБ/98 (надалі - Контракт).
За умовами Контракту відповідач (продавець) продав, а позивач (покупець) купив пшеницю м'яку 3-го класу згідно ДСТУ-3768:2009 (надалі - Товар) в кількості 6 038,105 тон за ціною 1 150,21 грн. за 1 тону товару на загальну суму 6 945 088,75 грн.
Позивачем 03.08.2010 р. було здійснено попередню оплату Товару в повному обсязі.
Товар відповідачем, в порушення умов біржового контракту, був поставлений з простроченням поставки та в кількості меншій, ніж погоджено було сторонами в Контракті, а саме: 10.08.2010 р. в кількості 6 033,21 тон на суму 6 939463,07 грн.
В зв'язку з тим, що поставка товару відповідачем не була здійснена в повному обсязі, як того вимагали умови Контракту, позивач був змушений придбати обсяг товару, який не був поставлений відповідачем, у третіх осіб, в зв'язку з чим виконання відповідачем зобов'язання за Контрактом в натурі для позивача втратило інтерес.
Також, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов контракту позивач поніс збитки, якими є зайве сплачені суми реєстраційного збору за реєстрацію на біржі контракту в розмірі 0,2% від суми контракту та брокерської винагороди брокера-покупця в розмірі 0,2% від суми контракту (пункти 1.4. та 1.5. контрактів) в розмірі 11,25 грн. та 11,25 грн. відповідно.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5 625,68 грн. та відшкодування збитків в сумі 22,50 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/18701-2012 та призначено справу до розгляду на 21.01.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 21.01.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
21.01.2013 р. відділом діловодства суд отримано від представника відповідача заяву про зобов'язання відповідача направити копію позовної заяви та перенесення судового засідання.
Суд дослідивши заяву представника відповідача про перенесення судового засідання, відмовляє в його задоволенні, оскільки позивач не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника позивача (представника позивача за довіреністю, керівника позивача) бути присутнім в судовому засіданні. Крім того, в матеріалах справи наявні належні докази направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї, у відповідності до ст. 56 ГПК України.
З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача.
Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.02.2013 р.
В судовому засіданні 04.02.2013 р. оголошено перерву до 18.02.2013 р.
В судовому засіданні 18.02.2013 р. представник відповідача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких заперечує проти позовних вимог.
В судовому засіданні 18.02.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати у ТОВ «Лан» документи на підставі яких відповідач здійснював передачу Товару позивачу.
Клопотання про витребування доказів задоволено.
В судовому засіданні 18.02.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
Суд, у зв'язку з витребування доказів, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.03.2013 р.
19.02.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові письмові пояснення та заява про забезпечення доказів у справі, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у Аграрного фонду акт - розрахунок щодо партії зерна, яка перебувала на зберіганні у ТОВ «Лан» та була переоформлена 10.08.2010 р. на ТОВ «Українські аграрні інвестиції».
В судовому засіданні 04.03.2013 р. представник позивача підтримав клопотання про витребування у відповідача доказів.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
За таких обставин, клопотання про витребування доказів судом задоволено.
У зв'язку з витребуванням доказів, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 07.03.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 04.03.2013р..
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.03.2013р. справу № 5011-59/18701-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" до Аграрного фонду про стягнення 5 648,18 грн. передано на розгляд судді Ониськів О.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2013 р. справу № 5011-59/18701-2012 прийнято до провадження суддею Ониськів О.М., розгляд справи призначено на 18.03.2013 р. о 12:30 год.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. справу № 5011-59/18701-2012 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. справу № 5011-59/18701-2012 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 18.03.2013 р.
В судовому засіданні 18.03.2013 р. оголошено перерву до 15.04.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 15.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
15.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача письмові пояснення, відповідно до яких відповідач просить суду відмовити повністю позивачу в задоволенні позовних вимог. Судовий розгляд проводити за відсутності відповідача та за наявними матеріалами справи.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 15.04.2013 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 15.04.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
16.07.2010 р. між Аграрним фондом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» укладено біржовий контракт аграрної біржі №915 АБ/98, умовами якого передбачено, що відповідач продав, а позивач купив товар - пшеницю м'яку 3 класу, згідно ДСТУ-3768:2009 урожаю 2009 р.
Відповідно до п.1.1. контракту кількість - 6 038,105 тонн.
Згідно п.1.2. контракту ціна за одиницю товару (тонн) на базисі поставки, з ПДВ: 1 150,21 грн.
Пунктом 1.3. контракту встановлено, що вартість товару всього, з ПДВ: 6 947 088,75 грн.
Згідно п. 1.4. контракту реєстраційний збір 0,2%, з ПДВ: 13 890,18 грн.
Відповідно до п. 1.7. контракту сума оплати за контрактом (вартість товару): 6 945 088,75 грн.
Згідно п. 1.9. контракту форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода - за рахунок позивача.
Відповідно до п.2.1. контракту відповідач забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан», Дніпропетровська обл.
Пунктом 2.2. контракту встановлено, що після здійснення позивачем попередньої оплати, відповідач протягом 3-х робочих днів надає позивачу: - дозвіл на переоформлення товару; - довіреність на переоформлення товару; - складський документ; - податкову накладну; - картку аналізу зерна або посвідчення.
Згідно п. 4.1. контракту оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється позивачем протягом 5-ти банківських днів, після реєстрації контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного фонду: Р/р 37116004004099, Державне казначейство України, код 820172.
Відповідно до п. 6.1. контракту сторони біржового контракту несуть відповідальність за достовірність вказаних реквізитів.
Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо передачі необхідної кількості товару у власність позивача згідно біржового контракту аграрної біржі №915 АБ/98 від 16.07.2010 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 5 625,68 грн. боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 22,50 грн.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги вказує на те, що чинним законодавством не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додатну вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами біржового контракту аграрної біржі №915 АБ/98 від 16.07.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов контракту 30.07.2010 р. перерахував на вказаний в контракті рахунок грошові кошти в розмірі 6 945 088,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 30.07.2010 р.
Однак, відповідач свої зобов'язання виконав частково та передав у власність позивача товар в кількості 6 033,21 тонн на суму 6 939 463,07 грн., що підтверджується актом приймання-передачі (копія в матеріалах справи).
Так, враховуючи умови договору та вищевикладене, відповідач не здійснив передачі товару у власність позивача в кількості 4,891 тон на суму 5 625,68 грн.
Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, доводи відповідача про те, що нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання судом не приймається до уваги, оскільки зазначене спростовується тим, що кошти позивач перераховував на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний в п.4.1. біржового контракту та на виконання своїх зобов'язань згідно біржового контракту аграрної біржі №915 АБ/98 від 16.07.2010 р.
Уклавши вищезазначений біржовий контракт, Аграрний фонд погодився з усіма його положеннями та прийняв на себе господарське зобов'язання, яке належним чином не виконав, в результаті чого, позивач звернувся з позовом до суду.
Крім того, слід зазначити, що Порядок придбання у 2009 - 2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1 - 24 УКТЗЕД) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86, втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 346, тобто ще до укладення сторонами Контракту.
Також, судом не приймається до уваги наданий відповідачем лист № 41-10/5421 від 04.08.2010 р., відповідно до якого відповідач просить ТОВ «Лан» Дніпропетровська обл. переоформити 6 038,105 тон зерна у власності позивача, з наступних підстав.
Порядок переоформлення зерна визначається Наказом №661 від 13 жовтня 2008 року «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 2012 року:
«Переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.»
На виконання цього 10.08.2010 р. було складено акт прийому - передачі зерна за підписом представника Позивача, представника Відповідача (копія акта наявна в матеріалах справи), з якого вбачається, що Продавець переоформляє, а Покупець приймає на зберігання зерно пшениця м'яка 3 клас врожаю 2009 року в кількості 6 033,214 тонн, яке знаходиться на зберіганні на Підприємстві ТОВ «Лан» Дніпропетровська обл.
Даним актом сторони підтверджують факт передачі права власності на вище вказану продукцію від Аграрний Фонд у власність ТОВ "Українські Аграрні Інвестиції".
В даному акті було зазначено кількість та якість зерна, що було переоформлене на ім'я Позивача.
При цьому, наданий відповідачем лист № 41-10/5421 від 04.08.2010 р., не є доказом підтвердження того, що станом на день передання у власність позивачу Товару на ТОВ «Лан» Дніпропетровська обл. було наявне зерно саме в кількості 6 038,105 тон.
Крім того, відповідачем не надано суду оригінал даного листа та доказів направлення останнього адресату.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови біржового контракту аграрної біржі №915 АБ/98 від 16.07.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 625,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 22,50 грн. збитків, які складаються з суми переплати за послуги брокера-покупця - 11,25 грн. та суми переплати за реєстраційний збір - 11,25 грн.
Частиною 1,2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Оскільки біржовим контрактом встановлено, що біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода оплачуються позивачем та залежать від ціни укладеного біржового контракту, невиконання відповідачем своїх зобов'язань у поставки товару не впливає на ціну укладеного контракту, а тому переплата за послуги брокера-покупця - 11,25 грн. та суми переплати за реєстраційний збір - 11,25 грн. не являються за своєю правовою природою збитками.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 22,50 грн.
Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ідентифікаційний код 33558346) 5 625 (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 68 коп. боргу та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 08 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 19.04.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева