Справа № 296/162/13- а
2-а/296/196/13
08 квітня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
судді Адамовича О.Й.,
при секретарі Ніколаєнко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ Богунського РВ м.Житомира Денисевич Володимира Анатолійовича про скасування постанови серії АН1 № 213518 від 12.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ДАІ Богунського РВ м.Житомира Денисевич Володимира Анатолійовича про скасування постанови серії АН1 № 213518 від 12.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального права, без належного дослідження та з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він дійсно 12.12.2012 року рухався у своєму автомобілі по вул. проспект Миру у м. Житомирі, під'їжджаючи до перехрестя вул. просп. Миру та Перемоги звернув увагу на сигнал світлофора, який був зеленим, тобто дозволяв проїзд. Виконуючи маневр повороту ліворуч з вулиці просп. Миру на вул. Максютова, оскільки на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора, як зазначає позивач, він вже перетнув стоп-лінію перед світлофором, то він вже продовжив виконання повороту ліворуч одночасно пересвідчившись, що не створює будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Після виконання повороту ліворуч, позивача було зупинено працівником ДАІ. Причиною зупинки, як виявилось, стало порушення правил дорожнього руху, а саме, що позивач здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, тоді як насправді він до моменту увімкнення забороненого сигналу світлофора вже перетнув стоп-лінію рухаючись зі швидкістю 15-25 км. за годину, а тому мав право завершити маневр, з метою уникнення застосування екстреного гальмування. Також, в протоколі зазначено, що позивач не мав при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників, хоча як зазначає позивач, був присутній «Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 02.12.2012 року, який не був взятий до уваги інспектором ДПС. Крім того, позивач зазначив, що обставини події та наявність вище зазначеного поліса могли підтвердити свідки, які їхали в машині позивача. Однак, їхні свідчення в якості свідків до уваги взяті не були. Позивач вважає, що при розгляді адміністративної справи, яка було призначена 12.12.2012 року, не були з'ясовані і доведені обставини, які свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. 12.12.2012 року було складено два протокол про адміністративне правопорушення та надана одна постанова з зазначенням штрафу в сумі 600 грн. Позивач вважає, що винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки діяв він в межах вимог Правил дорожнього руху і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому просить суд скасувати постанову № 213518 серії АН1 від 12.12.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 600,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
В судовому засіданні 26.03.2013 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві, просив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав суду заяв чи заперечень на позовну заяву. Про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про що свідчать поштові повідомлення про отримання поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2012 року о 11 годині 00 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. пр. Миру м. Житомира на регульованому перехресті вулиць пр. Миру-Перемоги-Ватутіна та був зупинений інспектором ДПС ВДАІ Богунського РВ м. Житомира прапорщиком міліції Ходаківським В.М. Причиною зупинки стало порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, а саме здійснення лівого повороту на заборонений сигнал світлофора «червоний», у зв'язку з чим інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2012 року серії АГ2 №889865 (а.с. 4).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2012 року о 11 годині 00 хвилин на проспекті Миру м. Житомир керуючи автомобілем НОМЕР_1 не мав при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників, у зв'язку з чим інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2012 року серії АГ2 №889530 (а.с. 5).
На підставі протоколів про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС ВДАІ Богунського РВ м. Житомира прапорщиком міліції Денисевич Володимиром Анатолійовичем була прийнята постанова серії АН1 №213518 від 12.12.2012 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600,00 гривень за порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с.6).
Не погоджуючись в цілому з діями відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його рішення до суду.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 26.03.2013 року суду засвідчив, що 12.12.2012 року він разом з позивачем та ОСОБА_5 їхали в одному автомобілі по пр.. Миру і здійснюючи поворот на вул. Максютова рухалися на зелене світло. Після чого були зупинені працівниками ДАІ, які повідомили, що водій здійснив рух на червоне світло і склали протокол.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 26.03.2013 року суду засвідчила, що 12.12.2012 року вона разом з позивачем та ОСОБА_4 їхали в одному автомобілі і здійснювали поворот в сторону вул. Максютова на зелене світло. Після чого були зупинені працівниками ДАІ, які повідомили, що рух було здійснено на червоне світло, хоча рух було здійснено на зелене світло.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд констатує, що правовідносини, які їм відповідають, врегульовані нормами КУпАП.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до п.8.11. ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещеною прорізною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
З позовної заяви, пояснень позивача та показів свідків вбачається, що 12.12.2012 року керуючи автомобілем по вул. проспект Миру у м. Житомирі, під'їжджаючи до перехрестя вул. просп. Миру та Перемоги позивач звернув увагу на сигнал світлофора, який був зеленим, тобто дозволяв проїзд. Виконуючи маневр повороту ліворуч з вулиці просп. Миру на вул. Максютова, так як на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора, позивач вже перетнув стоп-лінію перед світлофором, тому він вже продовжив виконання повороту ліворуч одночасно пересвідчившись, що не створює будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Також, згідно протоколу №889530 від 12.12.2012 року позивач в своїх поясненнях зазначив, що під час керування транспортним засобом він не мав при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників (полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), про що вказав ОСОБА_1 в протоколі №889530 (а.с. 5).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, як вбачається зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення, а сакме здійснив лівий поворот на заборонений сигнал світлофора. В протоколі не вказано свідків правопорушення, відповідач не з'явився в судове засідання для спростування доказів позивача.
Також, будь-яких доказів, які б підтверджували, що позивач на регульованому перехресті проїхав на заборонений сигнал світлофора відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.256 КУпАП, якою встановлено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно
майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки позивач при складанні протоколу від 12.12.12р. №889865 про адміністративне правопорушення не погодився з фактом адміністративного правопорушення та надав в судовому засіданні пояснення про те, що з протоколом не згоден, тому протокол не є безумовним доказом вини позивача.
Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП скасувати постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, суд не погоджується з посиланнями позивача на незаконність протоколу №889530 від 12.12.2012р., оскільки п.1.2 ПДР передбачається обов'язкову наявність договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників (полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), якого не було у позивача під час перевірки його працівником ДАІ. Дії відповідача, в даному випадку, є правомірними.
Однак, враховуючи, що постанова АН1 №213518 від 12.12.2012р. винесена за двома протоколами про вчинення адміністративного правопорушення, не розмежовано адміністративні стягнення по кожному правопорушенню окремо, суд доходить висновку, що вона підлягає скасуванню повністю, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні порушення п8.7.3 е ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП, твердження позивача в заперечення своєї вини відповідачем не спростовані.
Згідно ст.ст. 247, 293 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення суд скасовує оскаржувану постанову і закриває провадження по справі.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.17, 18, 247, 251, 256, 268, 280, 293 КУпАП України, ст.ст. 71, 162, 163, 171-2 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ Богунського РВ м.Житомира Денисевич Володимира Анатолійовича про скасування постанови серії АН1 № 213518 від 12.12.2012 року у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ Богунського РВ м. Житомира прапорщика міліції Денисевич Володимира Анатолійовича серії АН1 №213518 від 12.12.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600,00 гривень скасувати, провадження у справі закрити щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович