Справа 2220/4371/2012
№ 2/688/49/13
Рішення
Іменем України
15 квітня 2013 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого Головко Н.П..
секретаря Обезюк І.І.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 21 лютого 2001 року. Шлюб зареєстровано в Ізяславському міськрайонному управлінні юстиції Хмельницької області, актовий запис №15. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Від першого шлюбу позивачка має доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яку відповідач удочерив. Сторони понад рік не проживають разом, господарство спільно не ведуть. Спору щодо спільно нажитого майна не ведеться. Шлюбні відносини сторонами було припинено через психологічну несумісність та відмінність у поглядах на життя. Збереження сім'ї є неможливим через втрачені почуття поваги та любові, а тому, просила суд шлюб розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила постановити рішення про розірвання шлюбу, так як сім'я фактично розпалась та існує формально. Зазначила, що відновлення подружніх відносин не можливе, оскільки не бажає відновлювати подружні відносини з відповідачем. Вказала, що сім'я розпалась через психологічну несумісність та відмінність у поглядах на життя. Відповідач постійно принижував її та дітей. Зазначила, що з відповідачем ніколи не відчувала себе захищеною, заміжньою жінкою. Наданий судом строк для примирення не привів до відновлення подружніх відносин. Вони стали чужими людьми, не підтримують жодних відносин, а тому збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам дітей.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить долучена до матеріалів справи розписка про отримання судової повістки, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.
За таких обставин, врахувавши позицію позивачки, яка наполягала на розгляді справи, завершення наданого судом строку для примирення, не вжиття сторонами заходів для примирення та відновлення сім'ї, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між сторонами склались правовідносини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 ч.2 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи 21.02.2001 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис №15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.9).
Сторони виховують двох доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).
За клопотанням відповідача судом вжито заходів для збереження сім'ї, ухвалою суду від 12.12.2012 року сторонам надано строк для примирення - чотири місяці.
Після відновлення провадження в справі, судом встановлено, що сім'я фактично розпалась і збереження її неможливе. Позивач не має наміру підтримувати шлюбні стосунки, сторони проживають окремо без поважних причин, наданий строк на примирення не привів до відновлення подружніх відносин, позивач категорично заперечила проти збереження сім'ї, зазначивши, що це суперечити її інтересам, та інтересам дітей, що має істотне значення.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що шлюб носить формальний характер, тому його потрібно розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, ч.1 ст.110, ст.112, ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 294 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.02.2001 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 15.
Шлюб припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: