Справа № 755/8323/13-ц
"15" квітня 2013 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Шевченко Н.М., вивчивши матеріали заяви Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу, вважаю, що в прийнятті даної заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, серед іншого, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості .
Згідно частини третьої ст.100 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як убачається з поданої заяви, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за квартплату та плату за комунальні послуги у розмірі 6914,96 грн., а також судові витрати.
Відповідно до п. 9, п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової допомоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника: документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватись обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише в позовному провадженні. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Таким чином, із заяви Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про видачу судового наказу та поданих разом із заявою документів вбачається спір про право, оскільки вимоги заявника неможливо вирішити в наказному провадженні, так як в межах заявлених вимог про стягнення заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги, необхідно встановити вину боржника у неналежному виконанні зобов'язань щодо оплати за надані послуги, оскільки оцінці підлягають вимоги заявника в частині стягнення заборгованості за період з січня 2002 року та станом на лютий 2013 року, а тому сума боргу може заперечуватись боржником з урахуванням загальних строків позовної давності, що позбавляє суд можливості визначити правильність і безспірність розрахунків заборгованості, крім того, окрім відповідача по справі ОСОБА_1 в квартирі, за довідкою Форми 3, значаться ще троє повнолітніх членів сім'ї: син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та онука ОСОБА_4, які можуть виступати як солідарні боржники.
Виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви, суд приходиться висновку, що захист заявника - стягувача має здійснюватись шляхом пред'явлення позову за тими же вимогами у порядку позовного провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.100, 101, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу.
Роз'яснити заявнику його право звернутись до суду з тими ж самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.