Справа № 584/203/13-ц
Пр. № 2/584/86/13
15.04.2013 року м. Путивль
Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого-судді Токарєва С.М.
при секретарі Самохіній Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Путивльської районної державної адміністрації Сумської області, Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 7-К від 15.02.2013 року про її звільнення з посади завідувача відділення соціальної допомоги вдома № 2 Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування та наказу № 15-С від 28.12.2012 року про оголошення їй догани, поновлення її на роботі на зазначеній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2013р. по день винесення рішення судом та стягнення моральної та матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 01.08.2008 року займала посаду завідувача відділення соціальної допомоги вдома № 2 Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування та 15.02.2013р. була звільнена з займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності і штату працівників.
Вважає, що при її звільненні були порушені вимоги ч.1 п. 1 ст. 40 та ст.49-2 КЗпП України, оскільки ліквідація відділення, яке вона очолювала, була проведена лише документально, у зв'язку з тим, що ліквідація торкнулася тільки керівного складу відділення та фактичної ліквідації відділення проведено не було, крім того їй не запропонували іншу роботу, яка б відповідала її кваліфікації, а від запропонованих вакансій вона відмовилась, оскільки вони її не влаштовували, а також не було враховано її переважне право на залишення на роботі.
Також позивачка вважає незаконним наказ № 15-С від 28.12.2012 року про оголошення їй догани.
Позивачка вважає, що такими діями відповідачем їй була завдана моральна та матеріальна шкода в розмірі 5000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.
Представник відповідача - Путивльської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій проти позову заперечував, справу просив слухати без участі їх представника (а.с.116).
Представник відповідача - Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що ОСОБА_1 було звільнено відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки остання була попереджена про вивільнення працівників за два місяці до звільнення, від запропонованих вакантних посад у день звільнення вона відмовилася, з позивачкою проведений повний розрахунок, видана трудова книжка і копія наказу про звільнення. Також зазначає, що дисциплінарне стягнення на позивачку накладено за наявності встановлених законом підстав.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 «Положення про Путивльський районний територіальний центр соціального обслуговування», Путивльський районний територіальний центр соціального обслуговування є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймається районною державною адміністрацією (а.с.48-51).
Судом встановлено, що з 01.08.2008 року позивачка займала посаду завідувача сільського відділення соціальної допомоги вдома (а.с. 12).
15.02.2013 року відповідно до наказу Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування № 7-К на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади за скороченням чисельності і штату працівників (а.с.9).
Вказаний наказ видано на підставі розпорядження голови «Путивльської районної державної адміністрації» від 29.11.2012 року № 680-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 31.10.2012 року № 611-ОД «Про ліквідацію із структури Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування відділення соціальної допомоги вдома № 2». Зазначене розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 29.11.2012 року № 680-ОД позивачкою не оскаржується, обґрунтованість скорочення штату відділення відповідачем - Путивльським районним територіальним центром соціального обслуговування обґрунтовується відповідним економічним обґрунтуванням, яке не спростоване позивачкою, а тому суд вважає, у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці.
Після ліквідації із структури Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування відділення соціальної допомоги вдома № 2 відповідно до штатного розпису кількість штатних одиниць скоротилася на 2 одиниці з 58,25 одиниць до 56,25 одиниць, що підтверджується витягом зі штаного розпису, та копіями штатного розпису Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування (а.с.127,150-152).
Наказом Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 11.12.2012р. № 63-К «Про попередження про наступне вивільнення» позивачку було попереджено про майбутнє звільнення за два місяці (а.с. 100-103), чим було дотримано вимог ч.1 ст. 49-2 КЗпП України. У день звільнення - 15.02.2013р. Путивльським районним територіальним центром соціального обслуговування ОСОБА_1 були запропоновані усі наявні вакансії, від яких позивачка відмовилась у письмовому вигляді (а.с.104), а також підтвердила факт відмови від цих вакансій безпосередньо в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Тому Путивльським районним територіальним центром соціального обслуговування відповідно до ст. 42 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників розглядалось питання щодо визначення переважного права на залишення на роботі та звільнення одного з завідувачів відділень соціальної допомоги вдома № 1 та № 2.
Наказом директора Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 12.12.2012р. № 48-ОД «Про склад кваліфікаційної комісії» з метою визначення переважного права на залишення на роботі та коректного, відповідно до законодавства, звільнення працівників у зв'язку із скороченням чисельності та штату було створену постійну кваліфікаційну комісію (а.с.105-106).
Відповідно до протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 14.12.2012р. переважне право на залишення на роботі було надано завідувачу відділення соціальної допомоги вдома № 1 ОСОБА_2 (а.с. 107-108).
Такі висновки кваліфікаційної комісії ґрунтуються на тому, що за рівнем освіти завідувачі відділень № 1 та № 2 переваг не мають, однак, у вересні 2012 року ОСОБА_2 пройшла навчання та перевірку знань у сфері цивільного захисту на обласних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів та опрацювала навчальний курс за обов'язками голови евакокомісії, крім того, у період 2011-2012р.р. ОСОБА_2 43 календарних дні виконувала обов'язки керівника терцентру, в той час як ОСОБА_1 у період 2010-2011р.р. виконувала обов'язки директора терцентру 14 днів.
При визначенні рівня продуктивності праці ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як завідувачів відділенням, Путивльський районний територіальний центр соціального обслуговування керувався показниками їх роботи, як керівників та організаторів діяльності відділень.
При цьому, аналіз роботи відділень під керівництвом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідчить про те, що завідувач відділення № 1 має більш високу продуктивність праці (а.с.109-112,217).
З огляду на таке, суд приходить до висновку про те, що Путивльським районним територіальним центром соціального обслуговування не були порушені права позивачки при розгляді питання щодо визначення переважного права на залишення на роботі та звільнення одного з завідувачів відділень соціальної допомоги вдома № 1 та № 2.
Також суд приходить до висновку про законність наказу Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 28.12.2003р. № 15-C «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1», відповідно до якого позивачці оголошено догану (а.с.89).
Так, вказане дисциплінарне стягнення накладено на позивачку відповідно до ст. 147 КЗпП України за відсутність контролю за якістю надання соціальних послуг працівниками відділення та їх відповідністю до потреб громадян похилого віку та інвалідів, яких обслуговують, невиконання наказів директора від 24.07.2012р. № 3-С, від 19.09.2012 № 8-С, від 15.10.2012р. № 9-С, неналежне виконання п. 1.9 плану заходів щодо організації роботи Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування, затверджених наказом директора від 14.12.2012р. № 49-ОД.
Відповідно до п. 2.10 посадової інструкції завідувача відділення соціальної допомоги вдома № 2 на нього покладено обов'язок контролювати якість надання соціальних послуг працівниками відділення та їх відповідність до потреб громадян похилого віку та інвалідів, яких обслуговують (а.с.23-24).
Як вбачається із витягів із наказів Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 24.07.2012р. № 3-С, від 19.09.2012 № 8-С, від 15.10.2012р. № 9-С ОСОБА_1 вказувалось на необхідність посилити контроль за виконанням соціальними робітниками відділення посадових обов'язків та на відсутність контролю за якістю надання соціальних послуг працівниками відділення та їх відповідністю до потреб громадян похилого віку та інвалідів, яких обслуговують (а.с.86-88).
Підставою для видання вказаних наказів було неналежне та неякісне виконання соціальними робітниками відділення соціальної допомоги вдома № 2 своїх посадових обов'язків, що зафіксовано в актах перевірок якості роботи працівників зазначеного відділення.
При цьому, рішення та дії керівництва Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування з приводу складення актів перевірки якості роботи та відповідні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності за наслідками цих перевірок робітниками відділення соціальної допомоги вдома № 2 не оскаржувалися, що підтвердили в судовому засіданні сторони.
Накази Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 24.07.2012р. № 3-С, від 19.09.2012 № 8-С, від 15.10.2012р. № 9-С позивачкою не оскаржувалися, однак, на їх виконання вона реагувала відповідними доповідними записками, доводячи до відома директора Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування про проведену нею роботу з питання посилення контролю за виконанням соціальними робітниками відділення своїх посадових обов'язків.
Також однією з підстав для видання наказу Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування від 28.12.2003р. № 15-C «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» стала перевірка якості роботи соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома № 2 ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт від 21.12.2012р. (а.с.176).
При цьому, сама ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, наданих у зв'язку зі складенням вказаного акту, підтвердила факт неналежного виконання нею своїх посадових обов'язків та обіцяла виправитися (а.с.72).
Крім того, під час засідання профспілкового комітету Путивльського районного територіального центру соціального обслуговування, на якому розглядалося питання щодо дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_3, остання обіцяла виправитись, сумлінно виконувати посадові обов'язки, додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та просила не звільняти її з займаної посади (а.с.74).
Тому суд вважає, що позивачку було звільнено обґрунтовано, відповідно до вимог законодавства, а також дисциплінарне стягнення на позивачку накладено за наявності встановлених законом підстав.
Будь-яких доказів завдання моральної та матеріальної шкоди, яка знаходиться в причинному зв'язку з винними діями відповідачів, позивачкою не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через путивльський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 19 квітня 2013 року.
Суддя: підпис.
Копія вірна.
Суддя
Путивльського районного суду С.М.Токарєв