Номер провадження № 22-ц/785/3655/13
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Ступаков О. А.
16.04.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Бабія А.П.. Варикаші О.Д.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2013 року, -
встановила:
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що сторони є батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неповнолітня проживає з позивачкою та находиться на її утриманні. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси № 2-7726/06 від 24 жовтня 2006 року Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 грн. щомісячно з 26.07.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Посилаючись на те, що відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них позивачка просила задовольнити позов.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2013 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково, визначення розміру аліментів які підлягають стягненню в розмірі 350 грн. щомісячно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що позивачка з відповідачем уклали шлюб 03 серпня 2001 року. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року шлюб між сторонами розірваний, Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень щомісячно з 26.07.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Позивачка, звернувшись з позовами про збільшення розміру аліментів не навела суду доводів та доказів щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Разом з тим суд першої інстанції зазначив, що законом України від 01 червня 2010 року №2302-VI «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо врегулювання порядку визначення розміру аліментів», який набув чинності 30.06.2010 року, частину першу статті 192 СК України було доповнено словами «та в інших випадках, передбачених цим Кодексом». Крім того, статтю 183 цього Кодексу було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначений судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, буде меншим ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений частиною другою статті 182 цього Кодексу, одержувач аліментів має право звернутися до суду з позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів».
Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 1210 гривень, з 1 грудня - 1286 гривень.
Згідно п.23. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Щодо зміни розміру аліментів на утримання дитини то суд першої інстанції вважав можливим позовні вимоги задовольнити частково. При цьому врахував положення ст. 141 СК України, згідно яких мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, зокрема, утримання дітей, як матір'ю так і батьком, суд враховує матеріальне становище відповідача, наявність у нього двох дітей від іншого шлюбу та його заробітну плату.
За таких вищенаведених підстав, суд першої інстанції вважав достатнім стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2
Колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог позивачки є помилковим.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
В позовній заяві, матеріалах справи відсутні відомості про зміну матеріального стану відповідача після ухвалення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень щомісячно з 26.07.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, а також не надано доказів зміни матеріального або сімейного стану позивачки.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив, що позивачка звернувшись з позовами про збільшення розміру аліментів не навела суду доводів та доказів щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, однак встановивши зазначені обставини частково задовольнив позов посилаючись при цьому на те, що 30.06.2010 року, частину першу ст. 192 СК України було доповнено словами «та в інших випадках, передбачених цим Кодексом». Крім того, ст. 183 цього Кодексу було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначений судом у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, буде меншим ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений частиною другою ст. 182 цього Кодексу, одержувач аліментів має право звернутися до суду з позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів».
Однак суд першої інстанції не зазначив які інші випадки передбачені ст. 192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів, а також не звернув увагу на те, що ч.4 ст. 183 СК України регулює підстави для збільшення розміру аліментів стягнутих у частковому відношенні від заробітку (доходу) матері, батька дитини в той час як рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року аліменти з відповідача були стягнуті не в частковому відношенні від заробітку (доходу), а в твердій грошовій сумі.
В позовній заяві позивачка посилалася на статті 180, 181, 182, 192 СК України які регулюють загальні підстави для стягнення аліментів, а також на ст. 192 СК України яка регулює підстави зміни розміру призначених аліментів.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивачка посилаючись на ст. ст. 180, 181, 182, 192 СК України просила не збільшити розмір аліментів стягнутих з відповідача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року, а фактично просила повторно стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, зазначивши в резолютивній частині рішення, що позов позивачки про збільшення розміру аліментів підлягає задоволенню частково, не вирішив питання про збільшення розміру аліментів стягнутих з відповідача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року, а відповідно до резолютивної частини рішення стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно. Таким чином з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2013 року та 350 грн. щомісячно за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року.
В зв'язку з тим що позивачка звернувшись з позовами про збільшення розміру аліментів не навела суду доводів та доказів щодо зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення позову.
Крім того при розгляді справи в суді першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи відповідач має постійне місце роботи та отримує заробітну плату в середньому розмірі 1050 грн. щомісячно, тому відсутні підстави для збільшення розміру аліментів як в розмірі який просила позивачка 1000 грн. помісячно так і в розмірі 500 грн. щомісячно визначених судом першої інстанції. Колегія вважає, що відсутні підстави для збільшення розміру аліментів стягнутих з відповідача на користь позивачки за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 року в розмірі 350 грн. шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів в частковому відношенні до заробітку (доходу), оскільки розмір стягнутих з відповідача аліментів дорівнює 1/3 частині його заробітку (доходу) і збільшення розміру аліментів до розміру, що буде перевищувати 1/3 частину заробітку (доходу) відповідача буде порушенням прав відповідача.
На підставі наведеного колегія скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий О.А. Ступаков
Судді А.П. Бабій
О.Д. Варикаша