"22" січня 2013 р. справа № 2а-1464/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2011 року
у адміністративній справі № 2а-1464/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області про перерахунок пенсії, -
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2011 року відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про протиправність дій відповідача та зобов'язання його перерахувати, призначену йому пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 52 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі -Закон України № 796), виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня 2007 року.
Не погодившись з даною постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи. Таким чином, на думку апелянта, він має право на отримання пенсії у відповідності до положень ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796, а саме на державну пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідачем було неправомірно відмовлено в перерахунку зазначеної пенсії, посилаючись на той факт що позивач отримує пенсії у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не проводить виплату пенсії згідно Закону України № 796.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час розгляду справи не було надано достатніх доказів підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області під чвс нарахування та виплати пенсії діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.
Виходячи з вище викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується частково виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач є пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Разом з тим, позивач є інвалідом ІІ групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується доданими до справи копіями посвідчення та довідки МСЕК, та має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Як було встановлено під час судового розгляду, на усні звернення позивача про призначення йому пенсії по інвалідності на умовах та в порядку, встановлених ст.54 Закону № 796, пенсійний орган роз'яснював про необхідність звернення позивача з цим питання до управління пенсійного фонду за місцем його проживання.
Як встановлено ст.ст. 10, 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
В п.3 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності-його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.
Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з позицією відповідача по справі стосовно того, що у випадку якщо позивач має намір отримати пенсію по інвалідності на підставі Закону України № 796, то йому необхідно звернутись із заявою до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем проживання, яким в даному випадку є управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.
Таким чином, судова колегія також як і суд першої інстанції не вбачає протиправності в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в перерахунку державної пенсії позивача відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України №796. В зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та не підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 50 Закону України № 796, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796.
Статтею 49 Закону України №796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796 особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи 75% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що позивач отримуючи основну пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" не був позбавлений права на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 50 Закону України №796.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при обчисленні додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч.3 ст.67 Закону України № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Отже, виходячи з наведених норм закону, відповідач по справі зобов'язаний був самостійно здійснювати перерахунок додаткової пенсії позивача з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України № 796, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та 2010 рік та відповідних положень Законів України "Про Державний бюджет України на відповідний рік, якими затверджувався прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність. Не виконання зазначеного обов'язку відповідачем, є підставою для судового захисту прав позивача.
Разом з тим, вирішуючи вимоги позивача в частині захисту прав на отримання додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.50, ч.3 ст.67 Закону України № 796 та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судова колегія виходить з загальних правил КАС України стосовно строку звернення особи до суду за захистом своїх прав від протиправних дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Судовою колегію під час розгляду даної справи не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність поважних у позивача причин для поновлення пропущеного ним шестимісячного строку звернення до суду, тому з врахуванням наведених вище приписів процесуального законодавства та дати звернення позивача до суду - 01.02.2011 року (а.с.2), судова колегія вважає, що захисту підлягає право позивача лише межах шестимісячного строку, тобто з 01.07.2010 року. В іншій частині вимоги позивача повинні бути залишені без розгляду за пропуском строку звернення до суду.
Враховуючи, що компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб, суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги, щодо дати, до якої повинен бути проведений перерахунок, підлягають задоволенню по дату звернення позивача до суду з позовом у цій справі, тобто до 01.02.2011 рокуухвалення даної постанови.
Таким чином, колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягає в нездійсненні позивачу передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплат додаткової пенсії за період з 01.07.2010 року по 01.02.2011 року - є протиправною, а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати і цій частині та задовольнити вимоги позивача в межах шестимісячного строку зверненя до суду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково
Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2011 року - скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області по не нарахуванню та недовиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю передбачену ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2010 року по 01.02.2011 року.
Зобовязати Головне Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду 2 групи, 1 категорії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 01.07.2010 року по 01.02.2011 року з урахуванням фактично проведених виплат.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині захист його прав на отримання додаткової пенсії у розмірі визначеному ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2007 року до 01.07.2010 року - залишити без розгляду за пропуском стоку звернення до суду.
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 щодо захисту його прав на перерахунок державної пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов