18 квітня 2013 року Справа № 5011-34/4717-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтава - біопродукт - Полтавський консервний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року (складену 06.03.2013 року)
у справі № 5011-34/4717-2012 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтава - біопродукт - Полтавський консервний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору та визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року, у задоволені позовних вимог відмовлено
Позивач, не погоджуючись з вказаними судовими актами у справі №5011-34/4717-2012, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі № 5011-34/4717-2012.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду, дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.
Статтею 105 ГПК України передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України, перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Згідно ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята 04.03.2013 року (складена 06.03.2013 року), а отже, останнім днем строку для подання касаційної скарги було 26.03.2013 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 02.04.2013 року (про що свідчить відбиток поштового штампу), тобто з пропуском встановленого ст. 110 Господарського процесуального кодексу України строку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не заявлено.
Крім того, частинами першою і другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтава - біопродукт - Полтавський консервний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги ідентичні доводам апеляційної скарги по цій справі і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 86, п. 5, 6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтава - біопродукт - Полтавський консервний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі № 5011-34/4717-2012 повернути скаржнику без розгляду, а справу № 5011-34/4717-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя О.О. Євсіков