ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-12/11954-2012 05.04.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве України"
До Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"
Про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 183, 66 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Від позивача Полинь А.С. - представник (дов. № 109 від 11.02.2013)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве України" заявлений позов до Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 183, 66 грн.
Ухвалою суду від 31.08.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №5011-12/11954-2012 та призначено розгляд справи на 18.09.2012.
В судове засідання 13.11.2012 представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду від 13.11.2012 розгляд справи відкладено на 01.02.2013.
В судове засідання 01.02.2013 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою суду від 01.02.2013 розгляд справи відкладено на 05.04.2013.
В судове засідання 05.04.2013 представник позивача з'явився підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
02.10.2010 між позивачем , як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір страхування № 0273.30-1500, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_2
Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Голосіївського району м. Києва, 20.09.2011 в м. Києві на вул. Крейсера Аврори сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля Хюндай д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10.10.2011. № 3-8558/11 гр. ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із Звітом № 1361 про оцінку автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_2 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 683,61 грн.
Відповідно до страхового акту № СНТ/00273.030-1500.0000/2, пошкодження транспортного засобу марки Рено д.р.н. НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка сталася 20.09.2011. в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № 0273.30-1500, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних дорученнь № 24813 від 24.10.2011 на суму 16 696,16 та № 167 від 16.11.2011 грн. та відомрстю№ 154на суму 487,5 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. ОСОБА_3. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8081812 (тип 3), за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Хюндай д.р.н. НОМЕР_1, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн.., франшиза - 0,00 грн.
02.08.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 27771 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 20.09.2011
Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Хюндай д.р.н. НОМЕР_1, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/8081812).
Вина водія, який керував автомобілем Хюндай д.р.н. НОМЕР_1, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.10.2011.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Рено д.р.н. НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/8081812), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 0273.30-1500від 02.10.10, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВЕ/8081812складає 0,00 грн.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 17 183,66 грн.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс" (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 13 Є, код ЄДРПОУ 31451838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (79044, м. Львів, вул.. Метрологічна, 2 код ЄДРПОУ 19243047) 17 183 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн.. 66 коп.страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн 50 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.04.2013
Суддя Л.В. Прокопенко