ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
10 квітня 2013 року № 826/2751/13-а
О 12 годині 15 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Калайді К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармактив"
до Київської регіональної митниці
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармактив" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 січня 2013 року № 22.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Митний кодекс України, закони України "Про Єдиний митний тариф", "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України № 314 від 20 квітня 2005 року, та зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармактив" неправомірно визначено зобов'язання щодо відшкодування до бюджету антидемпінгового мита, оскільки товариство ввозило товар та заявляло його до митного оформлення, а митниця здійснювала пропуск товару через митний кордон України в той проміжок часу, коли відповідно до діючого законодавства таке зобов'язання було відсутнє, а рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" було визнано протиправним та скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі № 2а-3851/10/2670. Також позивач вказує на те, що Київською регіональною митницею неправомірно застосовано максимальну ставку антидемпінгового мита у розмірі 54,15 % до ТОВ "Фармактив", в зв'язку з відсутністю сертифіката про проходження товару згідно пункту 2.9 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37.
Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на Конституцію України, Митний кодекс України, Податковий кодекс України, закони України "Про Єдиний митний тариф", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", Постанову Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 "Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" та зазначає, що Київською регіональною митницею правомірно визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармактив" суму податкового зобов'язання по сплаті відповідних сум антидемпінгового мита, оскільки на час ввезення товариством товару на митну територію України, оформлення та подання їх для проведення митного контролю дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 року у справі № 2а-3851/10/2670, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2010 року, а постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року рішення Комісії було скасовано, проте тимчасове зупинення дії нормативного акту чи окремих його положень не припиняє чинності такого акту, а після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В період з 18 грудня 2012 року по 27 грудня 2012 року Київською регіональною митницею Державної митної служби України відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Київської регіональної митниці від 11 грудня 2012 року № 1457-к "Про тимчасове переведення працівників митниці", наказу Київської регіональної митниці від 18 грудня 2012 року № 1236 "Про проведення невиїзної документальної перевірки" проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармактив" вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару за кодом 9018311000 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності за митними деклараціями від 16 грудня 2010 року № 100000026/2010/816149 та від 23 березня 2011 року № 100130001/2010/334568.
За результатами проведеної перевірки 28 грудня 2012 року Київською регіональною митницею Державної митної служби України складено акт № н/77/12/100000000/37219230 невиїзної документальної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармактив" законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару "Шприци" походженням з Королівства Іспанія, яким встановлено порушення вимог статті 13 Закону України "Про Єдиний митний тариф", пунктів 2.4, 2.9 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки", а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармактив" під час митного оформлення товару не було нараховано та сплачено антидемпінгове мито, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 47 491,88 грн.
Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем законодавства встановлено за вантажною митною декларацією від 16 грудня 2012 року № 100000026/2010/816149, яка наведена у додатку 1 до акту перевірки (розрахунок платежів).
На підставі складеного акту Київською регіональною митницею Державної митної служби України винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23 січня 2013 року № 22, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармактив" податкового зобов'язання в розмірі 47 491,88 грн. за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, код платежу: 023.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної митної служби України від 15 лютого 2013 року № 111/2-15.1/1577 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 січня 2013 року № 22, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармактив" від 31 січня 2013 року № 04-001 - без задоволення.
Як встановлено під час розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармактив" за вантажною митною декларацією від 16 грудня 2010 року № 100000026/2010/816149 були ввезені на митну територію України вироби медичного призначення: Шприці з пластмаси ін'єкційні одноразового використання з голкою BD DISCARDIT тм ІІ об'ємом: 5 мл (0,7Х40) - 216 000 штук - 1230 коробок, виробник: "Becton Dickinson S.A.", торговельна марка BD DISCARDIT, країна виробника Іспанія (ES) за кодом згідно УКТЗЕД 9018311000 (ставка ввізного мита 0 %), загальною митною вартістю 87 704,31 грн. без нарахування та сплати антидемпінгового мита, передбаченого рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки".
Згідно підпункту 9.1.16. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України мито є загальнодержавним збором, відносини з приводу установлення та справляння якого відповідно до пункту 9.2 Кодексу регулюються Митним кодексом України.
Статтею 11 Закону України від 05.02.1992 № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2097-ХІІ) встановлено, що з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товар незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито.
Відповідно до статті 13 Закону № 2097-ХІІ антидемпінгове мито підлягає застосуванню, зокрема, відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.
Згідно частини першої статті 28 Закону України від 22.12.1998 № 330-ХІV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.
Так, Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки", зокрема, щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, об'ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія, встановлено остаточне антидемпінгове мито за ставкою, відповідно, 10,54 % та 196,38 % митної вартості товару.
Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, у 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістік", Товариство з обмеженою відповідальністю "Медік-О-Планет", Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про скасування рішення від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 було зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" до ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 та набрання ним законної сили.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Медік-О-Планет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" в частині застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл походження з Китайської Народної Республіки; об'ємом 5 мл, 10 мл походження з Королівства Іспанія; об'ємом 10 мл походження із Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, а також в частині застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну двокомпонентних або трьохкомпонентних шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, які імпортуються в Україну без сертифікату про походження товару.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року скасовано та постановлено нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року скасовано, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року залишено в силі.
З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що на момент ввезення позивачем товару (шприців з пластмаси ін'єкційні одноразового використання) на митну територію України, оформлення та подання їх для проведення митного контролю - грудень 2010 року рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 не діяло, в зв'язку з чим товар був ввезений без нарахування та сплати антидемпінгового мита.
Проте, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як встановлено під час розгляду справи, законність рішення від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37 підтверджена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16 березня 2011 року, отже рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі не втрачало чинності. При цьому, суд звертає увагу, що Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі вказав на те, що рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, як визначив Конституційний Суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. № 1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. № 3-рп).
Разом з тим, суд зазначає, що правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм митного законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм митного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
Виходячи з сукупності наведених норм права, суд зазначає, що чинність нормативно-правового акту - це його дія, тобто регулювання правовідносин у просторі та часі.
Враховуючи, що дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі була зупинена у часі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування нормативно-правового акта до правовідносин, які існували до поновлення дії такого нормативно-правового акта, оскільки нечинним або незаконним такий акт визнано не було.
Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Аналогічні положення щодо нарахування мита за положеннями закону і ставками, чинними на день подання декларації, містила і частина перша статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати антидемпінгового мита за вантажною митною декларацією від 16 грудня 2010 року № 100000026/2010/816149 відсутні, а тому суд зазначає про правомірність визначення відповідачем ТОВ "Фармактив" суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на товари.
Разом з тим, суд зазначає про наступне.
Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки", зокрема, щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, об'ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія, встановлено остаточне антидемпінгове мито за ставкою, відповідно, 10,54 % та 196,38 % митної вартості товару.
Як встановлено під час розгляду справи, Київською регіональною митницею при визначенні ТОВ "Фармактив" суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на товари застосовано максимальну ставку антидемпінгового мита у розмірі 54,15 % в зв'язку з відсутністю сертифіката про походження.
Пунктом 2.9 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37 встановлено, що при імпорті на митну територію України товару без сертифіката про походження здійснюється сплата остаточного антидемпінгового мита у максимальному розмірі: для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл - 24,36 %, об'ємом 5 мл - 54,15 %, об'ємом 10 мл - 347,14 %.
Проте, представник позивача під час розгляду справи надав свідоцтво № 7390/2007 про державну реєстрацію, видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення, згідно якого медичний виріб - шприци ін'єкційні одноразового застосування, "BD DISCARDITтм ІІ" з голками та без голок (об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл), виробник: Becton Dickinson S.A., країна виробника Іспанія, код згідно УКТЗЕД - 9018 31 10 00 внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці. При цьому, представник позивача зазначив, що вказане свідоцтво не додавалося до вантажно-митної декларації, оскільки на момент ввезення позивачем товару (шприців з пластмаси ін'єкційні одноразового використання) на митну територію України, оформлення та подання їх для проведення митного контролю рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 не діяло.
Вказані обставини представник відповідача не заперечила.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем максимальної ставки антидемпінгового мита у розмірі 54,15 %.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що до позивача повинна бути застосована ставка антидемпінгового мита у розмірі 10,54 %, як це передбачено пунктом 2.4 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37, що складає 9 244,03 грн.
Відносно доводів представника позивача про безпідставність проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина друга статті 345 Митного кодексу України).
Згідно частини третьої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
У відповідності до частини першої статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Пунктом 1 частини 2 вказаної статті встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Відповідно до частини третьої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.
Враховуючи наведені норми права та з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що після постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали від 16 березня 2011 року у справі № К-40593/10 у Київської регіональної митниці були наявні передбачені пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України підстави для проведення невиїзної документальної перевірки у зв'язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, невиїзна документальна перевірка позивача була проведена митним органом згідно вимог частини третьої статті 351 Митного кодексу України на підставі наказу Київської регіональної митниці від 18 грудня 20122 року № 1236 , з належним повідомленням про проведення перевірки позивача згідно приписів частини четвертої статті 351 Митного кодексу України, що не оспорюється позивачем.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості застосування відповідачем до ТОВ "Фармактив" максимальної ставки антидемпінгового мита у розмірі 54,15 % суду не надано, а тому податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 січня 2013 року № 22 в частині визначення ТОВ "Фармактив" суми податкового зобов'язання в розмірі 38 247,85 грн. судом визнається протиправним та таким , що підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармактив" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 23 січня 2013 року № 22 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармактив" суми податкового зобов'язання в розмірі 38 247 (тридцять вісім тисяч двісті сорок сім) грн. 85 коп.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармактив" судові витрати у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 47 коп.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.
5. В решті позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Повний текст постанови складений 18 квітня 2013 року.