2/754/759/13
Справа № 2603/15652/12
Іменем України
17.04.2013 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.
при секретарі - Величко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення з останньої матеріальної, моральної шкоди, судових витрат та витрат на проведення експертизи.
Свої вимоги мотивує тим, що 24.04.2012 року у м. Києві з вини ОСОБА_2 трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.05.2012 року № 2608/7671/12, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України. В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідачем було завдано матеріальну шкоду у розмірі 5 213,13 грн. Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідачем було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивачу було порушено звичний перебіг життя, він втратив власні кошти, які йому були потрібні на утримання сімї, на ремонт автомобіля, був змушений неодноразово звертатися до відповідача. Здійснював неодноразові поїздки до Києва з м. Канева Черкаської області, відстань між якими складає понад 150 км., витрачати власний час та кошти на пальне.
Враховуючи вищевикладене просить стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 5 213,13 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн., та 253,00 грн. витрат на проведення експертизи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов, з наведених у ньому підстав. Суду пояснив, що оскільки страхова компанія до цього часу не сплатила кошти, їх має виплатити ОСОБА_2, він майже рік не користується автомобілем, що завдає йому моральних страждань.
Відповідач та представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності проти позову заперечували, посилаючись на те, що на момент ДТП автомобіль відповідача по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності був застрахований в ПРАТ «Українська екологічна стахова компанія», тому відшкодовувати завдану шкоду повинна страхова компанія. Зазначили, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.12 року порушено провадження у справі про банкрутство ПРАТ «Українська екологічна стахова компанія».
Представник відповідача МТСБУ Семенова Я.Є., яка діє на підставі довіреності проти позову заперечувувала в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент ДТП автомобіль відповідача по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності був застрахований, тому відшкодовувати завдану шкоду повинна ПРАТ «Українська екологічна стахова компанія».
Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання свого представника не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки представника, суду не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним, про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.
За викладених підстав, а також враховуючи згоду сторін, суд визнав можливим провести розгляд справи у відсутності представника Приватного акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія».
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2012 року приблизно о 21 год. 10 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Перемоги в м. Києві, на перехресті нерівнозначних доріг та рухаючись по другорядній дорозі, не надала перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснила зіткнення з останнім, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с.33).
Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 0076441 (а.с.33) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія».
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.
Згідно висновків звіту № 71 від 18 травня 2012 року, про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 213,13 грн. (а.с. 7-11).
Вртість вказаного дослідження склала 253,00 грн. коп..
25.04.2012 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до приватного акціонерного товариств «Українська екологічна страхова компанія» з завою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від страхувальника та наданням підтверджуючих документів про обставини ДТП.
Стаття 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Крім того, ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 18 ст. 10 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З урахуванням того, що в судовому засіданні доведено ту обставину, що завдані автомобілю НОМЕР_2, власником якого є позивач, збитки становлять 5 213,13 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ПРАТ «Українська екологічна страхова компанія» у розмірі 4 213,13 грн., підлягають задоволенню, за вирахуванням франшизи яка становить 1000,00 грн. Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виплати витрат на проведення експертизи в розмірі 253, 00 грн.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 5 000,00 грн. моральної шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В матеріалах справи, позивачем не наведені належні обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не наведено доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Більше того, в позовній заяві позивач зазначив, що витратив власні кошти на відновлення автомобіля, що завдає йому моральних страждань, а в судовому засіданні повідомив, що не можу їздити на автомобілі майже рік з вини відповідачки, що завдає йому моральних страждань, які судом оцінюються критично.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 214,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 979, 988, 1187, 1192, 1167 ЦК України, ч. 18 ст. 10 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 61, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. (одну тисячу гривень) на відшкодування матеріальної шкоди (франшизи).
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" на користь ОСОБА_1 4213,13 грн. (чотири тисячі двісті тринадцять грн.. 13 коп.) відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати 214,60 грн. суму сплаченого при подачі позову судового збору та 253,00 грн. витрат на проведення експертизи.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва. Особами, які брали участь у справі але не були присутні під час проголошення рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19.04.2013 року.
Суддя Н.Г.Таран