Справа № 2604/25522/12
іменем України
"19" листопада 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бірси О.В.
при секретарі - Куса Л.І.
за участю прокурора - Замкова К.П
адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Владивостока Приморського краю РФ, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч.1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № 2-1339 від 11.12.1998 року Ватутінського районного суду м. Києва зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04 березня 1998 року і до її повнолітня.
Від сплати аліментів ОСОБА_2 злісно ухиляється, про що свідчать факти постійного ухилення його від матеріальної допомоги на утримання дитини, її вихованням не займається.
На теперішній час ніде не працює, на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості не перебуває, на виклики до районного управління юстиції не з'являється, відомостей про свої місце роботи не надає. В результаті чого в нього станом на 30.08.2012 року утворилась заборгованість в сумі 80589 гривень 18 копійок.
ОСОБА_2 попереджався про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, але відповідних висновків для себе не зробив.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочину, ОСОБА_2 просив суд не допитувати потерпілу, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_2 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України, оскільки він своїми навмисними діями вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Судом враховується, що ОСОБА_2 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий та приходить до висновку, що йому слід призначити в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.