16 квітня 2013 року Справа № Б-50/222-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О. Поліщука В.Ю.
розглянувши матеріали касаційної скарги на ухвалу у справі господарського суду Арбітражного керуючого Катречка Романа Євгеновича господарського суду Харківської області від 05.02.2013 року №Б-50/222-09 Харківської області
за заявою про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 визнання банкрутом
Арбітражний керуючий Катречко Роман Євгенович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013 року у справі №Б-50/222-09, проте подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми права та намагання скаржника витлумачити останні.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
Проте, арбітражним керуючим Катречко Романом Євгеновичем в поданій касаційній скарзі не вказано суті допущених порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права господарським судом саме апеляційної інстанції, натомість акцентується увага на встановлених фактах судом першої інстанції та неповно досліджених доказах та обставинах справи.
Згідно вимог ч. ІІ ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Крім того, оскаржувачу необхідно уточнити вимоги касаційної скарги відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з тексту касаційної скарги, він оскаржує процесуальні документи, а саме, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013 року, а в прохальній частині просить скасувати лише ухвалу суду першої інстанції.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Поряд з тим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що спричинили повернення касаційної скарги, сторона у справі не позбавлена права на подання касаційної скарги, повторно, з доде ржанням стислих строків для виправлення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 6 ст. 1113, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Катречка Романа Євгеновича на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013 року у справі №Б-50/222-09 повернути скаржнику.
Головуючий П.К. Міщенко
С у д д і А.О. Заріцька
В.Ю. Поліщук