10.1
Іменем України
19 квітня 2013 року Справа № 812/2948/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн.,-
27 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач як приватний підприємець є платником єдиного внеску. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 цього закону платник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до частини 8 статті 9 цього ж закону, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Тобто для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, звітним періодом є календарний рік.
В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим станом на дату подання позову відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 гривень.
Позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2012 рік у сумі 4572,42 грн.
Ухвалою суду від 29 березня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.
Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.
Відповідачем копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримано 04.04.2013, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, заперечень проти позову або письмової заяви про визнання позову у встановлений строк не надано. Тому, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI)
Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач як приватний підприємець є платником єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 цього закону платник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 цього ж закону, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Згідно пункту 4 частини першої статті 4 платниками єдиного внеску є роботодавці : фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Тобто для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України, та зареєстрована в Міністерстві юстиції 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована, як платник єдиного внеску до Пенсійного фонду України, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника внеску (а.с.8).
На даний час відповідач обліковується як приватний підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується витягом з реєстру (а.с.9,10).
18.01.2013 року відповідачем подано звіт щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за даними якого сума нарахованого єдиного внеску за 2012 рік становить 4572,42 грн., яка на даний час є несплаченою (а.с.11,12).
Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі 01.03.2013 року відповідачу була виставлена вимога № Ф 24 про сплату боргу, яку було 05.03.2013 року відповідачем отримано, про що свідчить повідомлення про отримання, та особистий підпис відповідача (а.с.13).
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги, така вимога вважається узгодженою.
Відповідач вищевказану вимогу отримав, у встановленому законом порядку не оскаржив, вимога є чинною на час розгляду даної справи.
Сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік складає 4572,42 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та звітом, наданим відповідачем до позивача за 2012 рік (арк. справи 11,12,14).
У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 4572,42 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у сумі 4572,42 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 42 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.Є. Петросян