10.1
Іменем України
17 квітня 2013 року Справа № 812/2863/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Каюди А.М.
при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення заборгованості,-
Позивач, Виконавча дирекція Луганського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено наступне, що Відкрите акціонерне товариство «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу в Антрацитівській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440240000032.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» роботодавець як страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплата роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16, зокрема, відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0 % від суми оплати праці найманих працівників.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України №2240 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що передбачено частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Відповідно до звіту по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ф. 4 станом на 01.01.2012р. відповідач мав заборгованість у сумі 14653,93 грн., в тому числі: 10065,56 грн. - непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011р., 4588,37 грн. - прострочена заборгованість, 870,00 грн. - заборгованість зі страхових внесків, пов'язана з невиплатою заробітної плати. З загальної суми заборгованості яка рахувалась за страхувальником, відповідно до рішень суду було стягнуто на користь відділення Фонду заборгованість у сумі 12870,49 грн. Станом на 17.04.2013р. страхувальник відповідно до звіту по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ф. 4 за 1 квартал 2013р. сплатив заборгованість з заробітної плати у сумі 9195,56 грн. Тому залишок простроченої заборгованості перед Фондом складає 1777,44 грн. за період з 01.01.2012р. по 01.04.2013р. (14653.93 грн. - 12870,49 грн. = 1777,44 грн.). Так, позивач просив стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості в розмірі 1777,44грн. в судовму порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав уточнення до адміністративного позову, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Таким нормативним актом є Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» (і.к. 05400922) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 07.04.1994 року (а.с.7), взято на облік Антрацитівською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440240000032 у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується відповідною заявою та карткою страхувальника (а.с.9,10).
Згідно із частиною 3 статті 10 Законом України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.
Відповідно до вимог ст.13 Закону України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду, зокрема, забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; представляє інтереси страховика в судових та інших органах.
Статтею 22 Закону України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.
Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпунктів 3.1.1. та 3.1.2 пункту 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 затвердженої постановою-правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрата працездатності від 26.06.2001 № 16 розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає:
- для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати. інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, як: визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:
- 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
- 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Законом України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).
Статтею 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Відповідно до статті 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 та п.п. 3.1.1. «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 26.06.2001 р. Відкрите акціонерне товариство «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» має найману робочу силу, тому повинно нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5% -1,0% від суми оплати праці найманих працівників.
Згідно зі звітом по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням форми Ф4-ФСС з ТВП за перший квартал 2013 року за ВАТ «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у загальному розмірі 14653,93 грн. (а.с.30).
Постановами Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року, 23 червня 2011 року та 21 листопада 2011 року з відповідача була стягнута заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 12870,49грн. (а.с.13-19).
Непогашена частина заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка рахується за відповідачем складає 1777,44грн. (14653,93-12870,49грн = 1777,44 грн.) , що також підтверджується довідкою Антрацитівської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.32)
Враховуючи що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 1777,44 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування» Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» (94632, Луганська область. м. Антрацит, смт. Кріпенський, код 05400922) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 1777,44 грн. одна тисяча сімсот сімдесят сям гривень 44 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 квітня 2013 року.
Суддя А.М. Каюда