Ухвала від 19.04.2013 по справі 248/3317/13-ц

248/3317/13-ц

2-н/248/883/2013

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року. Суддя Харцизького міського суду Донецької області Саєнко ОБ., розглянувши матеріал про видачу судового наказу за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі ВП «Харцизькі електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Харцизького міського суду Донецької області 18.04.2013р надійшла заява про видачу судового наказу за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі ВП «Харцизькі електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Вважаю за необхідне відмовити заявнику у прийнятті зазначеної заяви про видачу судового наказу з наступного:

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви та поданих документів вбачається спір про право.

Із суті заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заявник просить стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 818,15грн, 3% річних у розмірі 72,29грн, та суму індексу інфляції у розмірі 120,27грн, які утворились за період з 01.12.2009р року по 09.11.2012р.

Пунктом 9 роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», передбачено, що наявність спору про право (пункт 2 частини 3 статті 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру і обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до неї.

Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному проваджені (частина 3 статті 267 Цивільного Кодексу України, яка передбачає, що позовна давність застосується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.)

Таким чином, із заяви та поданих до нею документів заявником, вбачається пропуск ним строку позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиту електроенергію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 01.12.2009р року по 09.11.2012р.

Керуючись п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, пунктом 9 роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в особі ВП «Харцизькі електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 818,15грн, 3% річних у розмірі 72,29грн, та суму індексу інфляції у розмірі 120,27грн, за період з 1 грудня 2009 року по 9 листопада 2012 року.

Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області, шляхом подання апеляційної скарги - протягом 5 днів з дня отримання її копії

Суддя:

Попередній документ
30772879
Наступний документ
30772881
Інформація про рішення:
№ рішення: 30772880
№ справи: 248/3317/13-ц
Дата рішення: 19.04.2013
Дата публікації: 22.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харцизький міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Наказне провадження; Розгляд прийнятих заяв про видачу судового наказу; на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі