Справа №2-а-7839/11
16 січня 2013 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії з 23.04.2011 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася. У своїй заяві просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду в Дубровицькому районі в своїх запереченнях просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд приходить до висновку, що немає перешкод для розгляду справи у відсутності сторін по справі у порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач народився 10.07.1944 року. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни. Отже, позивач є дитиною війни, що підтверджується довідкою №12522 (а.с.9) та паспортом позивача (а.с.7). Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення п.41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п.6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.
Таким чином, з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що діяла в період до внесення змін пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI (що визнані неконституційними).
Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус "дитина війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не підлягає, спростовуються наведеним нижче.
Згідно з ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на ч.3 ст.46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.
Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 01 липня - 48,2 гривні та з 01 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справах "Кечко проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, суд вважає, що діяння відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 23 квітня 2011 року слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни відповідно із урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року на виконання п.7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року прийнято постанову КМ України №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" якою, зокрема, визначено розмір підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Постанова набрала чинності 23 липня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії без обмеження певним строком.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, а тому нарахування та невиплату позивачу підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" слід провести за період з 23 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 158-163, 186, КАС України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Дубровицькому районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 23 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 23 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду Сидоренко З.С.