2/221/587/2013
221/1346/2013-ц
10 квітня 2013 року Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Голуб Т.І.
при секретарі - Метьолкіной Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства " Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19.03.2013 року позивач звернувся в суд з даним позовом, пояснюючи, що 13.06.2007 року між ПАТ « Дельта Банк» який є правонаступником ТОВ « Комерційний Банк « Дельта» та відповідачкою укладено кредитний договор № 005-04243-130607 від 13.06.2007 року. Відповідно до договору відповідачці відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та відкрита кредитна лінія на суму 30 000 грн. Станом на 08.01.2013 року відповідачка має заборгованість у розмірі 13091, 44 грн., яку сплатити у добровільному порядку відмовилась, просить суд стягнути з неї заборгованість примусово.
Представник позивача Романченко А.С у судове засідання не з, явилась, але просила суд розглянути справу за її відсутністю, на позові наполягає.
Відповідачка у судове засідання не з,явилась, але надала заяву, у якій просить суд розглянути справу за її відсутністю, позов не визнає, оскільки позивач пропустив термін позовної давності, просить у задоволенні позову ПАТ « Дельта Банк» відмовити .
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 13.06.2007 року між ПАТ « Дельта Банк» який є правонаступником ТОВ « Комерційний Банк « Дельта» та відповідачкою укладено кредитний договор № 005-04243-130607 від 13.06.2007 року. Відповідно до договору відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та відкрита кредитна лінія на суму 30 000 грн. Станом на 08.01.2013 року відповідачка порушила умови договору, суму кредиту не повернула та має заборгованість у розмірі 13091, 44 грн..
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З вказаним позовом ПАТ « Дельта Банк» звернувся до суду 19.03.2013 року.
Заперечуючи проти позову, відповідачка звернулась до суду із заявою про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду.
Згідно з п.7 ч.13 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
З роз,ясень, викладених у п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", вбачається, що, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв,язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосвується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Таким чином, оскільки встановлено, що кредит ОСОБА_1 надавався 13.06.2007 року, а до суду з даним позовом про стягнення з неї заборгованості ПАТ "Дельта Банк» звернувся 19.03.2013 року, то суд вважає, що останній пропустив строк звернення до суду.
Стаття 259 ЦК України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Посилаючись на те, що строк позовної давності становить 3 роки, позивач не надав письмового договору, укладеного з відповідачем про збільшення строку позовної давності, не зазначено це і в його заяві про надання кредиту, як його умова, тому, згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст.ст. 15,60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256, 257, 259, 267, 638, 1054 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів", суд
У задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства " Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 13091, 44 грн. відмовити у зв,язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: