Справа № 185/3933/13-п
іменем України
18 квітня 2013 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Обора З.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, фізична особа-підприємець, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, якій відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП були роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП,
13 березня 2012 року головний державний інспектор Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області у Павлоградському регіоні - ОСОБА_2 склала протокол, щодо ОСОБА_1 за правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.
В ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про працю 13 березня 2013 року о 11 годині 00 хвилин за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав, вул. Першотравнева, вул. 230 виявлено не виконання підприємцем обов'язків передбачених вимогами ст. 141 КЗпП України: відомості нарахування заробітної плати, табелі обліку робочого часу не містять даних щодо відпрацьованих годин, не відповідають наказу Держкомстату України № 489 від 05.12.08 року, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці».
Повідомлення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 79 КЗпП України за два тижні до початку відпустки не надані на перевірку, що свідчить про їх відсутність, та порушення ч. 5 ст. 79 КЗпП України.
Перевіряючи строки виплати заробітної плати за час відпустки встановлено, що ОСОБА_3 надано відпустку з 06.04.2012 року, ОСОБА_4 з 07.05.12 року, ОСОБА_5 з 05.06.12 року, оплата заробітної плати за час відпустки всім працівникам виплачувалася одночасно з виплатою заробітної плати за 1 половину місяця, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 115 КЗпП України.
Перевіркою встановлено порушення вимог ч. 5 ст. 79, ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», чим порушено вимоги ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Факт порушення встановлено актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №04-10-113/27.
Викладене підтверджується протоколом № 04-10-113/19 про адміністративне правопорушення від 13.03.2013 року, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 04-10-113/27, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 541493; свідоцтвом платника єдиного податку серії Б № 305677; заявами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про надання чергової відпустки, заявою ОСОБА_8 про звільнення, платіжними відомостями на виплату заробітної плати, табелем обліку робочого часу.
У судовому засіданні правопорушниця ОСОБА_1 визнала свою провину в скоєні адміністративного правопорушення, вказавши, що дані порушення вимог законодавства про працю вона на теперішній час усунула та претензії з боку працівників відсутні.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, яке має бути накладено на правопорушника суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрито, виходячи з наступного.
Згідно наданих в судовому засіданні пояснень вбачається, що ОСОБА_1 усунула всі порушення вимог законодавства про працю.
Крім того, враховується, що ОСОБА_1 скоїла правопорушення неумисно, претензії з буку працівників відсутні, раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, щиро розкаявся у скоєному.
Виходячи з викладеного, необхідно зробити висновок про те, що скоєне правопорушення хоча формально і містить всі об'єктивні та суб'єктивні юридичні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, однак є малозначним, оскільки не спричинило істотної шкоди, фізичним чи юридичним особам, товариству чи державі, а також по своїй юридичній природі та характеру протиправності не відповідає тієї протиправності яка є типічною для тих чи іних проступків.
Тому, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень можливо обмежитись застереженням, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 за правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, провадженням закрити в зв'язку з малозначністю.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст.ст. 22, 24-1, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, провадженням закрити в зв'язку з малозначністю.
Оголосити ОСОБА_1 застереження.
На постанову суду може бути подана скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя:
ОСОБА_9