Справа № 0430/2366/2012
"10" квітня 2013 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Янжули С. А.
при секретарі Лиман Н.П.,
з участю прокурора Соловйова С.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Осадче, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянки України, українки, освіта середньо-спеціальна, одруженої, маючої на утриманні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої
в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України,
11 серпня 2012 року, приблизно о 20.30 годині, ОСОБА_3 прийшла до свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_1, яка прийшла до неї в гості. ОСОБА_1 при собі мала поліетиленовий пакет, в якому були нові мобільні телефони, які належали приватному підприємцю ОСОБА_2, котрі вона повинна була відвезти до магазину з продажу мобільних телефонів, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який орендує ОСОБА_2 ОСОБА_1 пробула у ОСОБА_3 до 21.10 години 11 серпня 2012 року, після чого пішла, сказавши їй, що пакет з мобільними телефонами забере пізніше. У ОСОБА_3 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, а саме одним із мобільних телефонів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, 11 серпня 2012 року, приблизно о 21.10 годині, ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, переконавшись, що її дії ніхто не бачить, підійшла до пакету, де знаходилися мобільні телефони, та з однієї коробки викрала мобільний телефон «Nokia Asha 300» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 999 гривень без акумулятора та зарядного пристрою, які вона залишила разом з документами в коробці з під телефону. Викрадений мобільний телефон ОСОБА_3 присвоїла собі та розпорядилась ним на свій розсуд. Таким чином заподіяла потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 999 гривень.
24 серпня 2012 року, приблизно о 17.40 годині, ОСОБА_3 перебувала у себе в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. До неї в гості прийшла її знайома ОСОБА_1, яка розповіла їй, що приїхала з
с.м.т. Петропавлівки і привезла виручку за день, яку їй потрібно здати ОСОБА_2 У ОСОБА_3 виник умисел на потворне таємне заволодіння даними грошима.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення майна, 24 серпня 2012 року о 17.50 годині ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, переконавшись, що її дії ніхто не бачить, підійшла до коляски, яка знаходилася в коридорі даної квартири, і, відкривши замок-блискавку на сумці, яка належить ОСОБА_1, дістала гаманець червоного кольору з головного відділу даної сумки. Відкривши гаманець, побачила в ньому гроші купюрами по 50 гривень, 100 гривен, 500 гривен і взяла з нього грошові кошти купюрами по 500 гривень в кількості 3 штук і 100 гривень в кількості 5 штук на загальну суму 2000 гривень, після чого закрила гаманець і поклала назад у сумку, а сумку закрила. Викраденим розпорядилася на свій розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 2000 гривень.
ОСОБА_3 винною себе в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю та в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4. На даний момент вона отримує допомогу на дитину в сумі 800 гривень, з якої 600 гривень сплачує за оренду квартири, чим обумовлена нестача грошей. 11 серпня 2012 року, приблизно о 20.00 годині, вона зустріла свою знайому ОСОБА_1, з якою сходила на офіс ПП «ОСОБА_2», розташований по АДРЕСА_2. Там ОСОБА_1 взяла поліетиленовий пакет з мобільними телефонами, які вона повинна була відвезти до с.м.т. Петропавлівка та виставити на продаж у магазині ПП «ОСОБА_2», в якого вона працювала. Після чого вони разом пішли до неї в гості за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 хотіла в неї переночувати та попросила її, щоб пакет побув у неї, а сама пішла гуляти та сказала, що повернеться пізніше. Це сталося 11 серпня 2012 року, приблизно о 21.10 годині. Коли з її квартири пішла ОСОБА_1, то у неї виник умисел викрасти один з мобільних телефонів. Вона з пакету викрала один мобільний телефон «Nokia Asha 300» рожевого кольору, акумулятор та зарядний пристрій вона залишила в коробці з-під телефону разом з документами. ОСОБА_1 прийшла тільки 12 серпня 2012 року вранці, приблизно о 08.00 годині, та забрала поліетиленовий пакет з мобільними телефонами. Вона їй не сказала, що викрала в неї мобільний телефон. Викраденим мобільним телефоном вона не користувалася до 26 серпня 2012 року, після чого вирішила купити акумулятор на телефон. 26 серпня 2012 року, приблизно о 14.00 годині, прийшла до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого в АДРЕСА_2, акумулятор, пояснивши продавцю, що акумулятор з мобільного телефону пошкодила її дитина. Викраденим телефоном вона користувалася до 13 вересня 2012 року, так як об 11.30 годині до неї прийшли працівники міліції та в присутності понятих вилучили викрадений нею мобільний телефон «Nokia Asha 300».
24 серпня 2012 року до неї знову прийшла її знайома ОСОБА_1, при ній була її жіноча світла сумочка, вона попросила дозволу прийняти душ, на що ОСОБА_3 дала згоду. ОСОБА_1 сказала, що вона везе виручку з с.м.т. Петропавлівки ПП «ОСОБА_2». ОСОБА_1 перебувала у ванній кімнат, приблизно 5-10 хвилин, в цей час ОСОБА_3 відкрила її сумочку, яку вона залишила в коридорі у дитячій колясці, в якій знаходився гаманець червоного кольору «Оріфлейм». У гаманці перебували грошові кошти (точну суму вона не знає) купюрами номіналом по 50 гривень, 100 гривень і 500 гривень. З гаманця вона взяла грошові кошти в сумі 2000 гривень купюрами номіналом 3 штуки по 500 гривень і 5 штук по 100 гривень, після чого поклала гаманець на місце в сумку, а гроші - собі в гаманець. Вийшовши з душу, ОСОБА_1 привела себе в порядок і пішла. Викрадені гроші вона витратила на свої потреби.
В скоєному щиро розкаюється, просить суд її суворо не наказувати й врахувати при призначенні покарання всі пом'якшуючи по справі обставини, обіцяє сплатити решту коштів.
Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що вона працювала в ПП «ОСОБА_2» в
с.м.т. Петропавлівка в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5» продавцем мобільних телефонів. 11 серпня 2012 року ОСОБА_2 подзвонив і сказав, щоб вона забрала товар: мобільні телефони, стартові пакеті і поповнення рахунків. Сказав, що подзвоне, як прийде посилка. Коли він подзвонив, було вже темно, приблизно 19.00 годин. Вона пішла на офіс, забрала пакет з телефонами, там їх було 10 штук: «Самсунг-1080» (чорний і синій)-2 штуки, «Нокіа-300» (рожевий, золотистий і сірий) - 3 штуки, «Нокіа-1280» (сірий і чорни) - 2 штуки і ще якісь. Вона, ОСОБА_3 та її сестра отримали телефон та пішли до ОСОБА_3 додому. Пакет вона залишила в коридорі, ОСОБА_3 залишилася вдома, вона з її сестрою пішли на вулицю гуляти. Вранці прийшла, забрала пакет, поїхала на роботу о 08.00 годині в с.м.т. Петропавлівку. На роботі, розкладаючи пакет, побачила, що одна коробка пуста, пропав телефон «Нокіа-300» рожевого кольору. Батарея та зарядка залишилися в коробці. Вона передзвонила ОСОБА_3, та відповіла, що не бачила. Вона цю коробку прибрала, заховала, бо, перед цим, коли вона ще не дивилася, їй передзвонив ОСОБА_2 і вона йому сказала, що всі телефони розклала.
Кожного дня вона возила гроші, здавала особисто ОСОБА_2. 24 серпня 2012 року він подзвонив та сказав здати касу, де було 3 200 гривень, вона йому назвала цю суму. Зайшла до ОСОБА_3 в туалет, гроші були в сумці, яку вона поклала в коляску. Сходила в туалет, в квартирі була, приблизно 20-30 хвилин, просто посиділи. Потім вона пішла до ОСОБА_2, віддала йому гроші. Він при дружині їх перерахував, сказав, що всього 1 200 гривень, запитав, де решта. Вона відповіла, що сумку нікому не давала, він її звільнив з роботи. ОСОБА_2 приїхав в с.м.т. Петропавлівку, взяв 2 робочих телефони, провірив, а коробка була пуста. Він написав заяву в міліцію. Вона розповіла, що телефону не було. Вони забрали IMEI, зробили запит. ОСОБА_2 думав, що вона цей телефон забрала. Її вина тільки в тому, що вона не сказала, що коробка пуста. Через три дні знайшли телефон, подзвонили їй та сказали, щоб вона приїхала зі своїм телефоном. Вона приїхала в міліцію, вони дали їй три номери, щоб вона набрала. Вона набрала, висвітилася ОСОБА_3, вона сказала, що знає її, це сестра її однокласниці, ще набрала, була її сестра. Вони поїхали до неї, нікого вдома не було. Вона подзвонила, щоб та підійшла. Вони сиділи в автомобілі, працівники міліції сказали подзвонити. Вона подзвонила, ОСОБА_3 з цього телефону з нею розмовляла. Вона спочатку казала, що чоловік їй купив, потім 26 серпня вона купила батарею, заказала на точці в них, не було, привезли їй батарею. Плакала, сказала, що найшла під килимком. Їй дзвонила її мама, погрожувала. Ввечері дзвонила і казала поговорити з начальником, щоб він забрав заяву, а вони все вирішать. ОСОБА_3 зізналася і за телефон, і за гроші. Вона залишилася сама з дитиною, а із-за неї - без роботи.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що в перших числах вересня 2012 року він провів ревізію, знайшов коробку, в якій був акумулятор, навушники та зарядний пристрій. На вітрині телефон був відсутній. Він поспілкувався з ОСОБА_1, вона сказала, що коробка приїхала без телефону. Він їй дзвонив за одну годину до розкладання , вона ще не розклала, але сказала йому, що вже розклала. Він написав заяву до Петропавлівського РВ. Через п'ять днів йому подзвонили працівники міліції та сказали, що телефон знайдено. Там видалені захисні плівки, вона ним користувалася більше двох тижнів. 26 серпня 2012 року в «Будинку побуту» замовила акумулятор. Він сам особисто питав у продавця, потім у власника, вони взагалі таку модель ніколи не бачили. Сказали, що 26 серпня 2012 року вони продали акумулятор, який замовляла ОСОБА_3, так як не було в наявності. Телефон випущений 27 липня 2012 року, через 2 тижні він приїхав з Індії, пройшов сертифікацію і потрапив до нього. Телефон повернули.
ОСОБА_1 кожного дня їздила до с.м.т. Петропавлівка, привозила виручку, могла і 1 раз в 4 дня. В той день був аванс, та точка - сама велика. Виручка така могла бути і за один день. Вона веде журнал, виручку записала, є і зошит. Вона зателефонувала в той день і сказала, що везе 3 200 гривень, а привезла на 2 000 гривень менше. Він не рахував, рахувала його жінка, яка і сказала йому про це. Він зателефонував ОСОБА_1, спитав, чому така різниця, та була здивована.
На сьогоднішній день повернуто лише 1 316 гривень.
Факт скоєння злочину ОСОБА_3 підтверджується також матеріалами кримінальної справи:
том 1: заявою ОСОБА_2 від 04 вересня 2012 року про те, що у нього в період часу з 11 серпня по 04 вересня 2012 року при невідомих обставинах зник мобільний телефон «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 999 гривень без акумуляторної батареї /а.с.4/; протоколом огляду від 13 вересня 2012 року, згідно якого був оглянутий мобільний телефон «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1, який знаходився у справному стані, та був вилучений у ОСОБА_3 /а.с.11-12/; довідкою ПП «ОСОБА_2», відповідно до якої вартість мобільного телефону «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1 становить 999 гривень /а.с.14/; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що 26 серпня 2012 року, приблизно о 13.30 годині, вона знаходилася в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», який належить ПП «ОСОБА_9», розташованого по АДРЕСА_2. В магазині була ОСОБА_8 Приблизно о 14.00 годині цього дня до магазину зайшла дівчина, вона показала мобільний телефон «Nokia Asha 300» рожевого кольору і попросила до нього акумулятор, пояснивши, що її дитина пошкодила акумулятор. Вона продала їй акумулятор за 40 гривень і дівчина пішла. Через деякий час до магазину прийшли робітники міліції та показали фото дівчини, в якій вона впізнала ту, яка купувала акумулятор. Нею опинилася ОСОБА_3 /а.с.26-28/; протоколом допиту свідка ОСОБА_8, яка дала пояснення аналогічні тим, що дала ОСОБА_7 /а.с.29-31/; постановою про визнання і залучення до справи речових доказів від 23 жовтня 2013 року та розпискою, відповідно до яких мобільний телефон «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1, який було вилучено у ОСОБА_3, визнано речовим доказом та передано під розписку ОСОБА_2 /а.с.40-41/;
том 2: заявою ОСОБА_1 від 14 вересня 2012 року про те, що 24 серпня 2012 року в період часу з 17.00 до 18.00 години ОСОБА_3, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, таємно шляхом вільного доступу з належної їй сумки викрала грошові кошти в сумі 2 000 гривень /а.с.3/; протоколом огляду від 14 вересня 2012 року жіночої сумки, що належить ОСОБА_1, відповідно до якого вона без ушкоджень /а.с.4-5/; постановою про визнання і залучення до справи речових доказів від 24 вересня 2013 року та розпискою, відповідно до яких жіноча сумка білого кольору, що належить ОСОБА_1, визнана речовим доказом по справі та передана під розписку останній /а.с.14-15/; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25 вересня 2012 року, під час проведення якого ОСОБА_3 розповіла та показала на місці, як 24 серпня 2012 року , приблизно о 17.40 годині, вона викрала у себе в квартирі гроші в сумі 2 000 гривень з жіночої сумочки, що належить ОСОБА_1 /а.с. 25-27/, розписками ОСОБА_2 про повернення коштів в розмірі 1 316 гривень,
іншими матеріалами справи, оголошеними в судовому засіданні.
Вина підсудної в скоєнні нею злочинів в судовому засіданні доказана повністю.
Кваліфікація скоєного ОСОБА_3 по ч.1 та ч.2 ст.185 КК України правильна за ознакою: по ч.1 ст.185 - таємне викрадення чужого майна (крадіжка); по ч.2 ст.185 - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вона скоїла злочини середньої тяжкості, особу, яка має на утриманні малолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаялася в скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, шкоду, спричинену потерпілому, відшкодувала частково, згідна відшкодувати решту, й вважає за можливе її виправлення без ізоляції від суспільства.
Покарання підсудній слід призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та суттєво зменшують ступінь тяжкості скоєного, особу винного, суд вважає за можливе виправлення засудженої без відбуття покарання з випробуванням й покладенням на неї обов'язків, у відповідність ст.75 та п.2-4 ч.1 ст.76 КК України.
Суд вважає за необхідне стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 684 гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, оскільки грошові кошти, які були викрадені ОСОБА_3 у ОСОБА_1 належали ОСОБА_2
Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1, вилучений у ОСОБА_3, який передано під розписку ОСОБА_2, слід залишити останньому за належністю; жіночу сумку білого кольору, що належить ОСОБА_1, та яка передана їй під розписку, - залишити останній за належністю /а.с.40-41 т.1; 14-15 т.2/.
Керуючись ст.ст.323, 324 УПК України, - суд
ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185 КК України, та призначити їй покарання:
по ч.1 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк один рік;
по ч.1 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Пунктів 2-4 ст.76 УК України - покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
• не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
• повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
• періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до на набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа - А300» ІМЕІ НОМЕР_1, вилучений у ОСОБА_3, який передано під розписку ОСОБА_2, - залишити останньому за належністю; жіночу сумку білого кольору, що належить ОСОБА_1, та яка передана їй під розписку, - залишити останній за належністю /а.с.40-41 т.1; 14-15 т.2/.
На вирок може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
СуддяС. А. Янжула