Справа № 200/2672/13-а
Провадження 2а/200/139/13
27 березня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Вовчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим Герона Олександра Федоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою першого заступника начальника Інспекції ДАБК в АРК Герона О.Ф. від 17.07.2012 року за № 356 його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а саме. Під час винесення постанови не було дотримано вимог ст.ст.245, 276, 278, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Отже, постанова була винесена на підставі протоколу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.07.2012 року за № 346, яким в свою чергу, нібито зафіксований факт будівництва будівель у кількох рівнях за адресою: АДРЕСА_1. Також в протоколі вказано, що будівництво здійснюється без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказані обставини, що відображені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки зазначене будівництво велося в період з 2007 року по 2008 рік та є закінченим будівництвом. На момент складання протоколу ніяких будівельних робіт, як зазначає позивач, ним не велося. Згідно ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді). У даному ж випадку адміністративне стягнення було накладено більш ніж за чотири роки з моменту вчинення правопорушення. Відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Жодні з перелічених вище обставин при винесенні спірної постанови враховані не були, що дає підстави вважати про необ'єктивність та однобічність постанови по справі про адміністративне правопорушення. Отже, позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 17.07.2012 року за № 356 прийнята з порушеннями прав позивача та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене, враховуючи строки вирішення та розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вжиття судом всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що сторони, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним.
Згідно зі ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1988 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Відповідно до п. 7 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2012 року постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 356 від 17.07.2012 року, винесеною першим заступником начальника Інспекції ДАБК в АРК Героном Олександром Федоровичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої п. 7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн., оскільки в липні 2012 року, згідно протоколу № 346 від 10.07.2012 року, був встановлений факт будівництва будівель у кількох рівнях за адресою: АДРЕСА_1. Також в протоколі вказано, що будівництво здійснюється без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 5 - 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно ст.ст. 251, 254 КУпАП зобов'язання з надання доказів відносно правопорушення покладено на осіб, уповноважених скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ухвалою від 05.03.2013 року судом були витребувані у відповідача матеріали, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, але будь-яких доказів, щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують винність позивача у вчиненні вказаного в постановах правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач взагалі не надав до суду доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 здійснював будівництва будівель у кількох рівнях за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд приходить до висновку про те, що за таких обставин, а також приймаючи до уваги зміст ч. 2 ст. 71 КАС України, суд не вважає обґрунтованість оскаржуваної постанови такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову.
До того ж, позивач зазначає, що обставини, викладені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки зазначене будівництво велося ним в період з 2007 по 2008 роки та є закінченим будівництвом. На момент складання протоколу ніяких будівельних робіт позивачем не велися.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Згідно ч. 7 ст. 247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 162 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи: при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень…
Враховуючи те, що будівельні роботи, за виконання яких застосовано штраф згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.07.2012 року № 356, здійснювалися у 2007 - 2008 роках, а отже за межами передбачених законодавством строків для притягнення до адміністративної відповідальності, а також те, що, представником відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим Герона Олександра Федоровича підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2 - 12, 71, 86, 94, 122, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим Герона Олександра Федоровича №356 від 17.07.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_1 скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Т.В.Шевцова
З оригіналом згідно:
Суддя Бабушкінського районного
суду м.Дніпропетровська Т.В. Шевцова