Справа № 261/1233/13-ц
Провадження № 2/261/736/13
м. Донецьк 17 квітня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретаПетровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Чернової О.В., при секретарі Булуєвій С.В., за представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Крикунова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта Трудівська» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, працюючи у ВП «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», 22 листопада 2007 року при виконанні трудових обов'язків отримав травму, внаслідок якої висновком МСЕК від 13 лютого 2008 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок зазначеного пошкодження здоров'я на 10%. Крім того 04 лютого 2011 року висновком лікувально-експертної комісії, позивачу встановлено діагноз: «хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології другого стадії в фазі загострення, легенева недостатність першого-другого ступеню». В зв'язку з отриманим професійним захворюванням складений акт розслідування хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2011 року, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що захворювання є професійним. 28 березня 2012 року Донецькою міжрайонною МСЕК №2 позивачеві встановлено третю групу інвалідності, з втратою професійної працездатності 45%, з них уперше 35% - профзахворювання та повторно 10% по травмі, яку позивач отримав 22 листопада 2007 року. Пошкодженням здоров'я позивачу завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, було змінено його звичний уклад життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 45 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди. Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. в порядку відшкодування витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердила позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу він визнає, однак не погоджується з сумою моральної шкоди, оскільки вважає її дуже завищеною. З наведених підстав, просить суд позов задовольнити частково.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, з 27 жовтня 1978 року до 03 квітня 1983 року перебував в трудових відносинах з шахтою «Трудівська», працюючи за спеціальністю гірничим робітником очисного забою. З 05 серпня 1985 року до 31 липня 1991 року працював гірничим робітником очисного забою, машиністом гірничих робот з повним робочим днем під землею. З 26 жовтня 1999 року до 02 березня 2011 року працював за спеціальністю гірничим робітником очисного забою, 6 розряду, машиністом гірничих машин з повним робочим днем під землею у ДП «ДВЕК» ВП « шахта Трудівська». Звільнений 02 березня 2011 року за станом здоров'я на підставі ст. 40 ч.2 КЗпТ України (а.с.7-15), 22 листопада 2007 року під час виконання трудових обов'язків отримав травму (а.с.16), внаслідок якої висновком МСЕК від 13 лютого 2008 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 10% (а.с.47).
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії Обласної клінічної лікарні профзахворювань від 04 лютого 2011 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз:«хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології другого стадії в фазі загострення, легенева недостатність першого-другого ступеню» (а.с.25), даний діагноз було підтверджено Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2011 року (а.с.26).
У відповідності з довідкою МСЕК від 28 березня 2012 року ОСОБА_3 встановлена третя група інвалідності, з втратою професійної працездатності 45%, з них уперше 35% - профзахворювання та повторно 10% по травмі, яку позивач отримав 22 листопада 2007 року (а.с. 27-28).
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров'я.
Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров'я, у випадку каліцтва, або професійного захворювання потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.
У відповідності зі ст.153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з вимогами ст.237-1 КЗпП України відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання та виробнича травма позивача заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для організації його життя, одержання повноцінного і своєчасного лікування.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.
Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.
Суд враховує рекомендації п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, згідно якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин; зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, з урахуванням глибини, інтенсивності, характеру, обсягу, тривалості перенесених позивачем моральних страждань, істотності вимушених змін в організації життя позивача; основоположних засад розумності, виваженості, справедливості суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 45 000 грн. підлягає частковому задоволенню.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.
З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 13 500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача 1000 грн. в порядку відшкодування витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.84 ЦПК України витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судом встановлено, що з метою надання кваліфікаційної юридичної допомоги позивач звернувся до адвоката Донецької обласної колегії адвокатури - ОСОБА_1, з якою 18 лютого 2013 року укладено угоду про надання юридичних послуг за даним позовом (а.с.29-30).
Згідно з квитанцією вартість наданих послуг з надання правової допомоги складає 1000 грн. (а.с.30).
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 84 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000 грн. в порядку відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.ст.79, 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, ст.ст. 79, 84, 88, 174, 212-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта Трудівська» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування моральної шкоди 13 500 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот гривень).
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_3 1000 грн. (одна тисяча гривень)в порядку відшкодування витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя О.В. Чернова