Справа №784/744/13 18.04.2013 18.04.2013 18.04.2013
Провадження №22-ц/784/937/13 Суддя першої інстанції Мельничук О.В.
Категорія 5 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
18 квітня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання Белеверя В.А.,
за участю: представників позивача ОСОБА_6 і Довгого Д.О., відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року за позовом відкритого акціонерного товариства ,,Спецпромжитлобуд" (далі - ВАТ ,,Спецпромжитлобуд") до ОСОБА_4 про витребування майна та стягнення упущеної вигоди,
21 червня 2012 року ВАТ ,,Спецпромжитлобуд" звернувся до суду з уточненим в наступному позовом до ОСОБА_4 про повернення автокранів і стягнення недоотриманих доходів.
Позивач вказував, що належні йому автокрани КС 4361 АПС, заводські №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, з 2006 року знаходяться у володінні відповідача, який зобов'язався повернути їх на першу вимогу.
01 липня 2010 року засновники ВАТ ,,Спецпромжитлобуд" вирішили ліквідувати своє товариство, а тому провели перевірку наявного майна. При цьому виявилось, що деякі з належних позивачу автокранів знаходяться на території колишнього м'ясокомбінату біля нежитлових приміщень, які належать відповідачу, а кран СМК 101 взагалі там відсутній.
Посилаючись на те, що відповідач відмовився повернути зазначені автокрани, хоча вимогу про таке отримав ще в жовтні 2011 року, позивач просив суд зобов'язати його повернути спірне майно та стягнути з відповідача 167899 грн. 20 коп. доходів, отриманих ним за час експлуатації автокранів за період з 01 листопада 2011 року по 14 червня 2012 року.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року уточнені позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача повернути позивачу автокрани: НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_1, марка шасі МАЗ 5334, 1985 року випуску, двигун № НОМЕР_2, рама № НОМЕР_6; КС 4361 АПС, реєстраційний № НОМЕР_7, заводський № НОМЕР_3, 1979 року випуску; КС 4361 АПС, реєстраційний № НОМЕР_8, заводський № НОМЕР_4, 1988 року випуску. Стягнуто з відповідача на користь позивача 107257 грн. 55 коп. недоотриманих доходів та 1179 грн. 87 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені уточнених позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, уточнених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач заволодів спірним майном позивача, безпідставно користується ним і отримує доходи. Тому суд вважав можливим частково задовольнити позов у розмірі, вказаному в резолютивній частині оскарженого рішення.
Між тим, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтями 387, 400 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. А недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до статей 1212 - 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Указані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Ці положення застосовуються і до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. А у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Зі справи вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ ,,Спецпромжитлобуд" зареєстровано 23 листопада 1994 року. 11 липня 2011 року це товариство вирішило припинити свою діяльність і призначило головою ліквідаційної комісії ОСОБА_6 (витяги із реєстру від 30 листопада 2012 року та від 15 січня 2013 року).
Управлінням Держгірпромнагляду по Миколаївській області зареєстровані як належні ВАТ ,,Спецпромжитлобуд": кран КС 4361 А заводський № НОМЕР_4 1988 року випуску, реєстровий № НОМЕР_8, зареєстровано 04 червня 1996 року; кран КС 4361 А, заводський № НОМЕР_3, 1979 року випуску, реєстровий № НОМЕР_9, зареєстровано 02 вересня 1991 року (довідка від 12 вересня 2011 року).
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу видно, що автокран марки МАЗ 5334, модель НОМЕР_5 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10, теж належить ВАТ ,,Спецпромжитлобуд".
Вимоги про повернення майна позивач обґрунтовував тим, що відповідач, як фізична особа, безпідставно заволодів належними товариству автокранами: НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_1, марка шасі МАЗ 5334, 1985 року випуску, двигун № НОМЕР_2, рама № НОМЕР_6; КС 4361 АПС, реєстраційний № НОМЕР_7, заводський № НОМЕР_3, 1979 року випуску; КС 4361 АПС, реєстраційний № НОМЕР_8, заводський № НОМЕР_4, 1988 року випуску, використовує ці крани в своїй діяльності, отримує доходи і добровільно не повертає.
Відповідач проти цього заперечував і вказував, що частину спірного майна він купив, як фізична особа, у ОСОБА_6, а потім здав його на металобрухт, оскільки автокрани були неприродні до експлуатації. Також він стверджував, що зазначених у рішенні місцевого суду автокранів він не має.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повернення вказаних автокранів, виходив з того, що вони є в наявності та знаходяться у неправомірному володінні відповідача.
Разом з тим, місцевий суд не звернув уваги на те, що за змістом статей 1212 - 1213 ЦК України поверненню підлягає лише майно яке є в натурі. В іншому разі - відшкодовується вартість відсутнього майна.
З виконавчого провадження № за ЄДРВП: 34106792 вбачається, що старший державний виконавець державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Шматков А.М., виконуючи ухвалу Первомайського міськрайонного суду від 26 липня 2012 року, наклав арешт на спірні автокрани і заборонив їх відчуження. Після цього, постановою від 25 вересня 2012 року, виконавче провадження було закінчено.
Проте дії по встановленню наявності спірного майна, його арешту та передачі на відповідальне зберігання кому-небудь державний виконавець не проводив (у вказаному виконавчому провадженні відсутні документи, які б підтвердили проведення таких дій).
Проведені Державною податковою службою описи майна позивача у 2012 році та акт перевірки стану збереження майна позивача, яке перебуває в податковій заставі, від 09 серпня 2012 року, в яких фігурують спірні автокрани, не можуть бути підставою для їх повернення в натурі через наступне.
В актах опису просто вказані спірні автокрани і не зазначено їх місце знаходження. А вказаний акт опису не свідчить про перебування спірного майна у володінні відповідача, а лише вказує, що автокрани знаходяться на площадці колишнього м'ясокомбінату.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду визнав, що натепер зазначені в акті опису автокрани не можна ідентифікувати як належні позивачу через відсутність на них реєстраційних та заводських номерів.
Державний виконавець, який проводив виконавчі дії 7 вересня 2012 року, тобто після 09 серпня 2012 року, не встановив наявність спірного майна у відповідача чи на його території.
Відтак, у місцевого суду не було підстав вважати, що спірне майно є в натурі та продовжує перебувати у володінні відповідача, оскільки належні та допустимі докази про таке надані не були.
Позивачем лише доведено, що спірні автокрани були передані позивачем у користування відповідача, який їх певний час утримував, а потім розпорядився на свій розсуд. Водночас не доказана реальна можливість повернення спірного майна в натурі, що позбавляло місцевий суд ухвалювати судове рішення, яке не можна виконати.
Сама по собі постанова органу дізнання від 15 жовтня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_4 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, не може бути безумовною і достатньою правовою підставою для задоволення вимог про повернення спірного майна, оскільки вона не є преюдиціальною, в розумінні ст. 61 ЦПК України.
У той же час, питання про відшкодування вартості спірного майна, яким безпідставно заволодів відповідач, позивач не заявляв і не надав належних та допустимих доказів про дійсну вартість цього майна на час вирішення справи судом. А суд не має права вийти за межі заявлених позовних вимог.
Перевіряючи рішення місцевого суду в частині стягнення упущеної вигоди, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 та ст. 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Проте, задовольнивши позовні вимоги в частині упущеної вигоди, суд першої інстанції не врахував, що упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Крім того, місцевий суд не з'ясував, чи дійсно мала місце упущена вигода, та не мотивував, у чому полягали завдані позивачу збитки, оскільки в основу свого рішення поклав лише розрахунки зроблені самим позивачем, які економічно не були обґрунтовані.
Водночас достовірних доказів того, що позивач дійсно мав намір в 2011 - 2012 роках отримати прибуток від використання спірного майна, яке вибуло з його володіння ще у 2006 році, суду не надано.
За таких обставин, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржене рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 315-316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства ,,Спецпромжитлобуд" до ОСОБА_4 про повернення майна в натурі та стягнення недоотриманих доходів.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: