Справа № 456/71/13- ц
Провадження № 2/456/532/2013
іменем України
(заочне)
"25" лютого 2013 р.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бораковського В. М.
при секретарі Кміть Х.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 05.02.2007 року Публічний акціонерний банк «Дельта Банк» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта»), та фізична особа - резидент України ОСОБА_1, уклали кредитний договір №003-13030-050207. Відповідно до пункту 1.1. вищевказаного Договору, позивач зобов'язується надати відповідачеві кредит у сумі 2625,00 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 04.02.2008 року. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 2625,00 грн. Зі свого боку, відповідач, отримав у своє розпорядження майно. Станом на 30.08.2012 р. відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. ОСОБА_1 неодноразово була повідомлена про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Однак на даний час кредитна заборгованість позичальником погашена не була. Таким чином, станом на 30.08.2012 року за відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитному договору рахується заборгованість на загальну суму 1349,32 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 1243,97 грн.; заборгованість за відсотками: 0,87 грн.; заборгованість за комісіями: 104,48 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просить справу розглядати без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомила, однак скерувала до суду заяву, в якій просить застосувати сплив позовної давності і з цих підстав відмовити у позові ПАТ «Дельта Банк». В обґрунтування заяви покликаючись на те, що зі змісту позовної заяви від 10.09.2012р., доданих копії Договору 003-13030-05027 та розрахунку ціни позову встановлюється: 04.02.2008р. кінцевий термін повернення кредиту та сплати усіх платежів за п.1.1. Договору; розрахунки з повернення кредиту та сплати усіх платежів проводяться щомісячно. Відтак, станом на 04.02.2008р. позивач знав про дійсне чи гадане порушення його прав та інтересів щодо повернення кредиту та сплати усіх платежів (п.1.1. Договору, включаючи штраф /пеню/ за п.3.6. Договору). З 04.02.2008р. до 10.09.2012р. минуло понад 4 роки, що перевищує загальну тривалість строку позовної давності у 3 роки та спеціальну - в 1 рік. Відтак, має місце факт спливу позовної давності.
Враховуючи, що відповідач не з'явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, а також беручи до уваги думку представника позивача, який не заперечує проти заочного вирішення справи, тому судом проведено заочний розгляд справи.
Враховуючи думку представника позивача, заяву відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до договору №003-13030-050207 від 05.02.2007р., ТзОВ «Комерційний банк «Дельта» надає ОСОБА_1 грошові кошти на придбання позичальником майна (послуг) у сумі 2500,00 грн., на оплату кредитору плати за надання кредиту відповідно до умов цього договору у розмірі 125 грн. Кредит надається на строк 12 місяців, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 04.02.2008р.
Як вбачається з п. 1.2 Договору, кредит надається на строк 12 місяців, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 04.02.2008р. на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до п. 2.8 Договору, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, Позичальник щомісячно до 5 числа кожного місяця сплачує Кредитору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи, у розмірі 278 грн. В місяці, на який припадає закінчення терміну користування Кредитом, зазначений в п. 1.2., Платіж повинен бути сплачений Позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору №003-13030-050207 від 05.02.2007р. вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта «Банк» станом на 30.08.2012р. складає 1349,32 грн. Також, з даного розрахунку вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 по кредитному договорі сплачено в платіжний період 06.01.2008 - 04.02.2008рр. Починаючи з дати початку наступного платіжного періоду - 05.02.2008р. ОСОБА_1 платежі по кредитному договорі не сплачувала.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).
Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч.4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Відповідно до п. 7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту. При цьому кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Як вбачається з рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
З п. 31 постанови №5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Як вбачається з правової позиції колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висвітленої в увалі від 23 лютого 2011р. по справі №6-2110св10, оскільки в кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.
Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що у зв'язку з укладеним кредитним договором №003-13030-050207 від 05.02.2007р., між ТзОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
Позичальник ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, належним чином не виконавши взяті на себе зобов'язання, чим самим допустила заборгованість перед позивачем станом на 30.08.2012р. на загальну суму 1349,32 грн., яка по даний час не погашена.
Позивач виконав умови кредитного договору №003-13030-050207 від 05.02.2007р., надавши відповідачу обумовлену в договорі суму кредиту, а відповідач частково здійснював його погашення, що свідчить про те, що сторони діяли у відповідності до вимог ст.ст.627, 628, 638 ЦК України.
Кредитним договором (п.1.2) передбачено строк, на який видається кредит - 12 місяців, та визначено кінцевий термін повернення - не пізніше 04.02.2008р. Таким чином, враховуючи умови кредитного договору (пп. 1.2., 2.8.), перебіг строку позовної давності почався 05.02.2008р.
Враховуючи, що позивач не навів жодної поважної причини пропущення строку позовної давності, а також беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази зміни тривалості позовної давності, зупинення чи переривання її перебігу, які б дали суду можливість прийти до висновку, що строк позовної давності не сплинув, суд вважає, що позовна давніть сплинула, подана відповідачем ОСОБА_1 заява про застосування позовної давності є підставною та обґрунтованою, тому, за наведених обставин, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України,
ст.ст. 3, 11, 15, 22, 526, 530, 631, 1046-1056 ЦК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 1349,32 грн. - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» недоплачену суму судового збору в розмірі 14 (чотирнадцять) грн. 80 коп. в дохід держави.
Копію заочного рішення скерувати сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлене в одному примірнику і має силу оригіналу.
Головуючий-суддя: В. М. Бораковський