Справа № 667/2577/13-а
Постанова
Іменем України
15 квітня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого - судді: Дзиговського Ю.В.
при секретарі: Литвиновій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу з ОСП № 4 РДПС УДАІ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови, суд
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.03.2013 року інспектором ДПС відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України та винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення. Із зазначеною постановою позивач не згодна, оскільки правил дорожнього руху не порушувала. Крім того, інспектором ДПС було порушено процедуру розгляду справи відносно неї. В зв'язку з чим, позивач просить суд визнати дії інспектора взводу з ОСП № 4 РДПС УДАІ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення СА № 231313 від 23.03.2013 року відносно неї протиправними та скасувати дану постанову.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд позов задовольнити по вищезазначеним обставинам.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ч.1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У своїй позовній заяві, як на підставу в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що вона не скоювала даного правопорушення. Крім того, при складанні протоколу та винесенні постанови відповідачем не дотримано вимоги законодавства, щодо процедури розгляду справи.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2013 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення СА № 231313 від 23.03.2013 року, ОСОБА_1 23.03.2013 року, керуючи транспортним засобом Міцубісі, д/н НОМЕР_1, на 203 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в зоні дії швидкісного режиму 50 км/год рухалася зі швидкістю 81 км/год, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України. Швидкість вимірювалася приладом Труким.
Згідно ст.245 КпАП України - завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 268 КпАП України визначає права особи, яка притягається до адміністративного порушення. Одним з таких прав є "при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи", тобто не зважаючи на місце розгляду справи особа при розгляді справи має право користуватися юридичною допомогою.
Відповідно до ст. 280 КпАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так суд дійшов висновків, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача від 23.03.2013 року складено неправомірно, оскільки відповідачем по справі не надано жодного доказу того, що позивач порушила правила дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України. Крім того, згідно ст.14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, а Труким не є технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі. Також, при винесенні вказаної постанови інспектором ДПС порушено правила розгляду адміністративної справи у відношенні позивача, а саме відповідачем не було надано особі, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, права на захист, не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, також не з'ясовано матеріальний стан даної особи. Таким чином відповідачем порушено норми чинного законодавства.
Зазначені обставини є логічними та повністю узгоджуються із матеріалами справи, у зв'язку із чим у суду немає підстав ставити їх під сумнів.
Враховуючи припис ст.72 КАС України, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 8-12, 18, 71, 99, 105, 162, 163 КАС України, ст.ст. 122, 247, 288, 289 КпАП України, Правилами дорожнього руху, Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу з ОСП № 4 РДПС УДАІ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора взводу з ОСП № 4 РДПС УДАІ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2013 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СА № 231313 від 23.03.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_3