18.04.2013 Справа № 2-с/489/18/2013
№ 2-н-1136/2008
18.04.2013 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва, в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.,
за участі:
боржника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.12.2008 р. за заявою Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу з ОСОБА_1,
В квітні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу.
Свої вимоги мотивував тим, що 17.12.2008 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в розмірі в сумі 4 493,26 грн., судового збору та витрат на ІТЗ. Однак з вказаним наказом ОСОБА_1 не згоден, оскільки повністю оплатив кредит та відсотки ще в 2007 році, жодної заборгованості перед стягувачем в нього немає.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та наполягав на скасуванні судового наказу, проте доказів щодо відсутності заборгованості перед банком на час подання останнім заяви про видачу судового наказу, не надав. При цьому пояснив, що про існування наказу йому стало відомо лише 08.04.2013 року із повідомлення державної виконавчої служби.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17.12.2008 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі в сумі 4 493,26 грн., судового збору та витрат на ІТЗ.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.
Як вбачається із заяви та пояснень ОСОБА_1, він дізнався про існування вищезазначеного судового наказу лише 08.04.2013 р. з ОСОБА_2 ВДВС ММУЮ. При цьому копії вказаного ОСОБА_2 або конверта, із зазначенням дати надходження суду не надано.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 104 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення.
В матеріалах справи (арк. справи 12) міститься поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 копії судового наказу № 2-н-1136, з якого вбачається, що вказаний наказ боржником було отримано 28.01.2009 р.
Згідно з ч. 2 ст. 105-1 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Боржником ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу не заявлено. Посилання на те, що він отримав копію судового наказу лише в квітні 2013 р., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки боржником не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись 104, 105, 105-1 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.12.2008 р. за заявою Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу з ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: