ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-6945/12
провадження № 2/753/823/13
"12" квітня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К.
при секретарях - Брагар О.В., Троян С.П., Шамрай І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування шкоди -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, який в подальшому уточнила /Т.ІІ а.с. 5-7/, про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 56110 грн. 62 коп., з відповідача ОСОБА_4 збитки в сумі 21809 грн. 88 коп. також з урахуванням трьох відсотків річних та 100000 грн. моральної шкоди, розірвання договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27.02.2009 року в результаті дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП) належний позивачу автомобіль Suzuki S х 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль). було пошкоджено. За порадою керівника компанії, де працює позивач, остання звернулась до відповідача ОСОБА_4 з проханням здійснити ремонт автомобіля на що останній погодився і ця домовленість з позивачем знайшла своє відображення в усній угоді. В свою чергу, ОСОБА_4 оглянувши автомобіль визначив обсяг ремонтних робіт, які деталі необхідні для ремонту та порадив замовити останні у відповідача СПД ОСОБА_3 В подальшому відповідач ОСОБА_4 за згодою позивача замовив у відповідача СПД ОСОБА_3 запасні деталі для ремонту автомобіля позивача. На зазначене замовлення СПД ОСОБА_3 були виставлені рахунки на суму 42575 грн. За заявою позивача АКБ «Укрсоцбанк», на рахунок якого страхова компанія ЗАТ «Європейський страховий альянс» перерахувала страхове відшкодування за страховий випадок з автомобілем позивача, перерахував на рахунок відповідача СПД ОСОБА_3 кошти в сумі 42575 грн. двома платежами. Позивач зазначає, що СПД ОСОБА_3 не поставила позивачу запасні частини, у зв'язку з чим остання була вимушена особисто купувати запасні частин, які були у використанні, за власні кошти, для того, щоб відповідач ОСОБА_4 здійснив ремонт автомобіля позивача. Позивач вважає, що в результаті непостачання запасних частин для автомобіля останній була спричинена матеріальна шкода з урахуванням штрафних санкцій, а саме трьох відсотків річних та індексу інфляції в сумі 56110 грн. 62 коп. спільно двома відповідачами, так як відповідач СПД ОСОБА_3 не поставила запасні частини ні відповідачу ОСОБА_4, ні позивачу, ремонт автомобіля позивача був здійснений відповідачем ОСОБА_4 з використанням запасних частин, придбаних на вторинному ринку, а також у іншої компанії по ремонту автомобілів і за вказаних обставин договір між нею та СПД ОСОБА_5 підлягає розірванню.
Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду заподіяну неякісним ремонтом, внаслідок чого, як вважає позивач, через декілька днів після ремонту мала місце ДТП і автомобіль цього ж дня був доставлений евакуатором до місця ремонту відповідачу ОСОБА_4 Наступного дня під час зустрічі позивача, відповідача ОСОБА_4 та керівника компанії в офісі, де працює позивач, відповідачем ОСОБА_4 був складений перелік робіт, які необхідно виконати з метою усунення наслідків ДТП. Проте, відповідач ОСОБА_4 свої обов'язки виконав не в повному обсязі і не усунув усі недоліки, які були визначені письмово, що в подальшому було підтверджено відповідною незалежною компанією, на що позивачем було додатково витрачено кошти.
В подальшому, через декілька років після проведення відповідачем ОСОБА_4 останнього ремонту в автомобілі позивача почали виходити з ладу інші деталі, зокрема система охолодження тощо, що змусило позивача здійснювати ремонт автомобіля та придбавати деталі для його виконання. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 матеріальну шкоду з урахуванням штрафних санкцій трьох відсотків річних та індексу інфляції в розмірі 21809 грн. 88 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 100000 грн., посилаючись на те, що внаслідок неякісно проведеного ним ремонту, сталась ДТП, через яку позивачу було спричинено сильних моральних страждань і ДТП могла закінчитися вкрай негативно для життя та здоров'я позивача та пасажирів, які знаходились в автомобілі.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та пояснив, що ремонту автомобіля позивача був проведений ОСОБА_4 згідно домовленості, позивачем не надано доказів, що через неякісний ремонт, мала місце ДТП. Крім того, відповідачем СПД ОСОБА_3 були поставлені та отримані замовлені відповідачем ОСОБА_4 та оплачені позивачем деталі у повному обсязі. Аналогічні пояснення надали в судовому засіданні відповідачі СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які з наведених представником останніх підстав не визнали позовні вимог та просили відмовити у їх задоволенні. Також, представник відповідачів просив застосувати як додаткову підставу для відмови в задоволенні позовних вимог відносно відповідача ОСОБА_4 строк позовної давності.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
27.02.2009 року на 5 км.700 м. автодороги Київ - Знам'янка позначеної Н-1, сталась ДТП за участю автомобіля позивача під її керуванням, внаслідок порушення останньою правил дорожнього руху України /Т. І а.с. 34, 36/. На час ДТП автомобіль позивача був забезпечений страховою компанією ПрАТ «Європейський страховий альянс» (далі - страховик). В свою чергу страховик здійснив виплату страхового відшкодування позивачу відповідно до незалежної експертної оцінки, оскільки автомобіль позивача було визнано таким, що не підлягає відновлювальному ремонту. Сума страхового відшкодування була сплачена вигодо набувачу - КМФ АКБ «Укрсоцбанк» за письмовим розпорядженням останнього /Т. І а.с. 132/.
В подальшому позивач звернулась до керівника компанії ОСОБА_7, де вона працює, з проханням порадити майстра по ремонту автомобілів, який в свою чергу порадив їй свого знайомого відповідача ОСОБА_4, що підтвердив будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_7
Позивач надала відповідачу ОСОБА_4, автомобіль для огляду, після чого він погодився на ремонт останнього, визначив обсяг ремонтних робіт та обсяг потрібних деталей для ремонту. Отже, між сторонами фактично склалися правовідносини, які випливають з договору підряду та регулюються параграфом І главою 61 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В подальшому відповідач ОСОБА_4 за згодою позивача замовив з метою купівлі запчастини у СПД ОСОБА_3, у зв'язку з чим останньою був виставлений рахунок на загальну суму 42575 грн. /Т.І а.с.5/ і в подальшому повинен був їх отримати, що не спростовано позивачем. Таким чином, між позивачем та ОСОБА_4 фактично склалися правовідносини, які випливають з договору комісії і регулюються главою 69 ЦК України, а між ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_3 склалися правовідносини, що виникають з договору купівлі - продажу.
Згідно ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1012 ЦК України, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Згідно меморіальних ордерів ВАТ «СК Укрсоцстрах» перерахувало на рахунок СПД ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 25000 грн., як оплату за ремонт автомобіля позивача /Т.І а.с. 6/ згідно рахунку -фактури /Т.І а.с. 5/ та 17575 грн. /Т.І а.с.5/, як оплату за запасні частини для автомобіля позивача згідно рахунку-фактури /Т.І а.с. 5/. Зазначене також підтверджується листом ПАТ «Укрсоцбанк» /Т.І а.с.107/.
З наведеного вбачається, що за домовленістю між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 мала місце домовленість щодо обов'язкових умов, а саме асортименту товару та його ціни, про що свідчить оплата запасних частин згідно меморіальних ордерів /Т.І. а.с. 6,7/ відповідно до рахунку фактури /Т.І а.с.5/, де визначений асортимент останніх.
02.06.2009 року відповідачем СПД ОСОБА_3 були поставлені ОСОБА_4 та ним отримані запасні частини замовлені останнім для ремонту автомобіля позивача загальною вартістю 42575 грн. /Т.І а.с.108/, що визнано відповідачем ОСОБА_4, підтверджується його підписом у накладній та не спростовано позивачем, а отже доводи останньої щодо не поставки запасних частин не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що останній платіж за купівлю запасних частин автомобіля позивача був здійснений 28.05.2009 року, які були поставлені відповідачем СПД ОСОБА_3 та отримані відповідачем ОСОБА_4 02.06.2009 року, тобто через п'ять днів після проведення остаточної оплати, а ремонт автомобіля в свою чергу був завершений 19.06.2009 року, тобто практично через два тижні, а отже вбачається, що після отримання запасних частин були розпочаті ремонті роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача до відповідача СПД ОСОБА_3 щодо розірвання договору та повернення грошових коштів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому відмовляє у задоволенні останніх в повному обсязі.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем ставляться вимоги про стягнення штрафних санкцій передбачених ст. 625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Проте, у даному випадку правовідносини, що склалися між сторонами не випливають із невиконання грошових зобов'язань, оскільки за наявності підстав, позивач згідно ч. 4 ст. 1016 ЦК України, мала б право вимагати від відповідача ОСОБА_4 відступлення права вимоги до відповідача СПД ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу товару, що регулюється главою 54 ЦК України.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 /Т.ІІ а.с. 43/ показав, що на прохання відповідача ОСОБА_4 останнім було проведено частину ремонтних робіт автомобіля позивача, а саме заміна передньої рами, заднього правого крила, задні праві двері, капот, після чого автомобіль позивача передали для виконання малярних робіт. Запасні частини привозив відповідач ОСОБА_4, запасні частини були нові та належної якості, такий висновок свідок зробив маючи двадцять років досвіду роботи з ремонту автомобілів. Автомобіль позивача після ремонту знаходився у справному стані. Покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 /Т.ІІ а.с. 101, 102/ доводи позивача щодо неналежної якості запасних частин, які використовувалися для ремонту автомобіля позивача, не підтвердили і не спростували покази свідка ОСОБА_8, який особисто приймав участь у ремонті автомобіля позивача, тоді як зазначені вище свідки особистої участі в ремонті автомобіля не приймали, не мають спеціальних наукових та технічних знань для того щоб зробити висновки про якість агрегатів встановлених на транспортний засіб та якість проведених ремонтних робіт.
Крім того, позивач зазначила, що факт виконання відповідачем ОСОБА_4 ремонту її автомобіля після ДТП, яке сталось 27.02.2009 року з використання запасних частин, які були у використанні та придбані на вторинному ринку, а також у спеціалізованій організації придбані особисто позивачем, не підтверджується копіями квитанцій наданими позивачем /Т.І а.с. 90, 91, 240 - 247, 252-256, Т.ІІ а.с.8-10, 86/, оскільки з останніх вбачається, що запасні частини були придбані після проведення ремонтних робіт, які були завершені, як зазначила особисто позивач у своїх поясненнях 19.06.2009 року. Наведене ще раз підтверджує ту обставину, що ремонтні роботи автомобіля позивача були проведені із використанням запасних частин придбаних відповідачем ОСОБА_4 за рахунок позивача та поставлених СПД ОСОБА_3 і не доводить, що такі запчастини використовувалися раніше.
Позивач зазначає, що в результаті неякісного ремонту зробленого відповідачем ОСОБА_4 під час руху на належному позивачу автомобілі 21.06.2009 року сталась поломка автомобіля, а саме обірвався кронштейн двигуна, внаслідок чого двигун автомобіля зірвався з правого кронштейна і цього ж дня автомобіль позивача евакуатором, за що позивач сплатила 1455 грн. 45 коп. /Т.Іа.с.236/ був доставлений відповідачу ОСОБА_4 у місце ремонту.
22.06.2009 року позивач, відповідач ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_7 зустрілися в офісі останнього та письмово визначили недоліки, які необхідно усунути в автомобілі позивача /Т.І а.с. 237,238/. Так, визначені письмово недоліки щодо заміни лівої полуосі, лівої подушки двигуна, заміни масла не підтверджують тієї обставини, що через неякісні ремонті роботи автомобіля позивача виконані ОСОБА_4 мав місце випадок, описаний вище, який стався 21.06.2009 року. З пояснень позивача вбачається, що 21.06.2009 року в автомобілі позивача обірвався правий кронштейн двигуна /Т.І а.с. 154/, тоді як під час визначення письмово недоліків нібито допущених ОСОБА_4 під час виконання ремонту автомобіля позивача, зазначено що заміні підлягають запасні частини з лівого боку /Т.І а.с. 237,238/.
ОСОБА_4 пояснив, що не пов'язує здійснений ним ремонту автомобіля позивача з подією, що сталась з автомобілем 21.06.2009 року, оскільки на ситуацію, яка мала місце могли вплинути будь які чинники пов'язані з експлуатацію транспортного засобу, зокрема, дорожнє покриття, швидкість руху на такому покритті тощо, враховуючи, що після завершення ремонту автомобіля 19.06.2009 року та до події, що мала місце 21.06.2009 року позивач експлуатувала автомобіль. Відповідач ОСОБА_4 зазначив, що недоліки, які викладені письмово, він на прохання свого знайомого ОСОБА_6 мав намір усунути, проте зважаючи на зневажливе відношення до нього позивача та ОСОБА_6, а саме психологічний тиск з боку останніх, усунув не в повному обсязі, оскільки позивач почала звинувачувати його у проведенні в повному обсязі неякісних робіт, що призвело до конфліктної ситуації.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
Позивач не надала суду докази про те, що саме внаслідок неякісного ремонту через неналежні ремонтні роботи, а також неякісні запасні частини встановлені на її автомобіль, сталась подія 21.06.2009 року, зокрема висновок експерта тощо. Разом з тим, остання звернулась до інших осіб з метою проведення ремонту її автомобіля, у зв'язку з чим закуповувала запасні частини /Т.І а.с. 90, 91, 116 - 120, 240 - 247, 252-256, Т.ІІ а.с.8-10, 86/. У зв'язку з зазначеним позивач в судовому засіданні, після роз'яснення судом згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України право передбачене ст. 143 ЦПК України не виявила бажання заявити клопотання про проведення експертизи. Проте, суд вважає, що в разі надання позивачем копії незалежної експертної оцінки пошкодження автомобіля, виконаної страховиком після ДТП 27.02.2009 року, з урахуванням наданих пояснень відповідача ОСОБА_4 про обсяг проведених ремонтних робіт та доказів про проведення в подальшому ремонтних робіт через місяць після події 21.06.2009 року іншими особами, зважаючи на характер пошкоджень автомобіля після події, що сталась 21.06.2009 року, наявність протоколу огляду автомобіля страховиком після ДТП 27.02.2009 року для підтвердження обставин зазначених позивачем, зокрема для встановлення чи пов'язаний обрив кронштейну двигуна в автомобілі позивача з виконаним відповідачем ОСОБА_4 ремонтом, проведення експертизи було б доцільно і вище зазначених вихідних даних ймовірно було б достатньо для її проведення. Суд вважає, що вище зазначені обставини не підтверджуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9, оскільки останні особистої участі у ремонті автомобілів не приймали не є фахівцями у цій галузі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведена вина відповідача ОСОБА_4 у проведенні неякісного ремонту належного останній автомобіля, через що мала місце подія 21.06.2009 року, у зв'язку з чим підстави для відшкодування матеріальної, моральної шкоди та стягнення збитків відсутні.
З наведених вище підстав, суд також вважає неспроможними доводи позивача, щодо проведення відповідачем ОСОБА_4 неякісного ремонту внаслідок чого остання була вимушена звертатися до інших осіб для проведення ремонту автомобіля. Крім того, позивачем не доведено, що проведення ремонтних робіт, які в подальшому виконувалися третіми особами, було обумовлено під час здійснення ремонтних робіт з відповідачем ОСОБА_4 та/або такі ремонті роботи проведені третіми особами були необхідні для експлуатації автомобіля. Крім того, позивачем не доведено, що інші поломки автомобіля позивача які відбувалися в ході його експлуатації по сьогоднішній день пов'язані з проведенням ремонтних робіт відповідачем ОСОБА_4 Зокрема, з довідок наданих ДАІ /Т.ІІ а.с. 34-37/ вбачається, що в ході експлуатації позивачем автомобіля, останній двічі потрапляв у ДТП, а саме 19.11.2010 року та 07.03.2012 року і отримував механічні пошкодження. Крім того, згідно листа страховика /Т.І а.с.132/ вбачається, що 01.04.2010 року за участю автомобіля позивача мала місце ДТП в ході якого автомобіль отримав незначні механічні пошкодження. 02.04.2010 року автомобіль було оглянуто та встановлено, що пошкодження, які були спричинені ДТП 27.02.2009 року було повністю усунуто, у зв'язку з чим надані позивачем докази з приводу подальшого ремонту після огляду автомобіля, суд вважає такими, що не стосуються предмету даного спору.
Представник відповідача ОСОБА_4 просив застосувати як додаткову підставу для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог відносно відповідача ОСОБА_4 застосувати строк позовної давності встановлений у три роки. Проте, суд вважає, що застосування строку позовної давності не може бути додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог і застосовується окремо. Суд вважає, що до правовідносин, які склалися між сторонами і випливають з договору підряду могла бути застосована позовна давність в один рік, починаючи з 2009 року ,тоді як вимоги до відповідача ОСОБА_4 позивач пред'явила тільки 08.10.2012 року. Однак такий строк не може бути застосований, оскільки позивачем не доведені позовні вимоги, які пред'явлені відповідачу ОСОБА_4, а тому в задоволенні останніх суд відмовляє саме з цієї підстави.
Крім того, суд також вважає за необхідне звернути увагу, що однією з вимог позивача до відповідача ОСОБА_4 є стягнення штрафних санкції згідно ст. 625 ЦК України, проте правовідносини між сторонами не випливають із угод щодо грошового зобов'язання, що також свідчить про безпідставність такої вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст. 22, ч. ч. 1, 2 ст. 837, ст.ст. 1012, 1166, 1167 ЦК України суд -
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: