Справа № 0107/11382/2012
Провадження по справі 2/122/340/13
22 січня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді -Гоцкалюка В.Д.,
при секретарі -Рассомакіні А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №49-064 від 24.04.2008р. Проте свої зобов'язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим, за нею числиться заборгованість у сумі 53 036,51грн. Також позивач просила стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 530,37 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, надав суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню по наступних підставах.
Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»в особі директора відділення банку «Демарк»в м. Сімферополі та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 49-064 (а.с.14-19).
Відповідно до п. 3.1 договору, положень та умов цього договору банк надає ОСОБА_2 кредит у розмірі 50 000,00 грн. строком до 23 квітня 2010 року.
Позичальник зобов'язаний погасити кредит у строк до 24 квітня 2010р., шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8 цього договору. Строки, передбачені цим договором, є обов'язковими для позичальника.
Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 26% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.
Відповідно до п. 7.3 договору, у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1 цього договору, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку -29% річних.
На виконання умов зазначеного договору 24.04.2008р. банк надав ФОП ОСОБА_2 кошти в сумі 50 000,00 грн., що вбачається з заяви на видачу готівки № 26970488 (а.с.21).
На забезпечення виконання ФОП ОСОБА_2 договірних зобов'язань за кредитним договором № 49-064, 24.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»в особі директора відділення банку «Демарк» в м. Сімферополі та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 49-064/1 (а.с.20).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1.1 договору, поручитель бере на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникли між банком та позичальником (ФОП ОСОБА_2О.) на підставі кредитного договору № 49-064 від 24.04.2008р.
Відповідно до п. 2.7 договору, після виконання поручителем зобов'язань по цьому договору до нього переходять всі права кредитора стосовно позичальника у відповідності із ст. 556 ЦК України.
Вищенаведеним договорам надано оцінку Залізничним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим під час розгляду справи № 2-522/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором № 49-064 та договором поруки № 49-064/1.
26.08.2011 у справі № 2-522/11 винесено рішення, яким позов задоволено, стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк»заборгованість у розмірі 53036,51 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 530,37 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі по 120,00 грн. (а.с.22-24).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На виконання вищезазначеного рішення 20.10.2011 видано відповідний виконавчий лист.
03.11.2011р. постановою державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-522/11 про стягнення з боржника -ОСОБА_1, суми у розмірі 53 036,51 грн. (а.с.25).
08.02.2012 ОСОБА_1 сплатила на користь ПАТ «Банк «Демарк»суму в розмірі 53 686,88 грн. (53036,51 грн. заборгованості + 650,37 грн. судових витрат (530,37 грн. -судовий збір + 120,00 грн. витрати на ІТЗ), про що свідчить квитанція № 64862500 від 08.02.2012р. (а.с.26).
17.02.2012 постановою державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-522/11, у зв'язку зі стягненням з боржника заборгованості у повному обсязі. (а.с.27).
Таким чином, ОСОБА_1 було сплачено заборгованість, яка виникла у ФОП ОСОБА_2 за кредитним договором № 49-064.
Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, та з відповідача на користь позивача повинні бути стягнуті кошти у розмірі 53036,51 грн. -розмір заборгованості, стягнутої рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26.08.2011 року у справі № 2-522/11, в порядку регресу.
Також, на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені позивачем та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 530,37 грн. (а.с.1).
На підставі ст.ст. 525, 526, 544, 553, 554 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,224-226,294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, заборгованість в порядку регресу у розмірі 53 036 (п'ятдесят три тисячі тридцять шість) гривень 51 копійку.
Стягнути з Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір у розмірі 530,37 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: