Справа № 635/2349/13-к
Провадження № 1-кп/635/100/2013
18 квітня 2013 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - Юдіна Є.О.,
за участю секретаря - Власенко К.С.,
прокурора - Задніпровського О.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Мурафа, Краснокутського району Харківської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працюючого електромонтером у КП «Салтівське трамвайне депо», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
Суд вважає доведеним, що 12 січня 2013 року приблизно о 06 години 00 хвилин ранку, ОСОБА_1, будучі в стані алкогольного сп'яніння знаходився на вул. Мира між будинками № 5 та № 9, с. Комунар, Харківської області Харківського району біля підприємства «РАМПА», що є громадськім місцем. Знаходячись в даному місці громадянин ОСОБА_1 зустрів раніш для нього незнайому громадянку ОСОБА_3, побачивши яку, ОСОБА_1 перебуваючи в полі зору ОСОБА_3 діючи умисно та за мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки у громадському місці, а крім того проявляючи відриту зневагу до ОСОБА_3, як до жінки обнажив перед нею свої полові органи. Після чого діючи з винятковим цинізмом, не зважаючи на зауваження ОСОБА_3, користуючись тим, що вона фізично слабша його, і таким чином не може йому протистояти став мастурбувати свій статевий орган, ще раз демонструючи таким чином свою байдужість до встановлених норм поведінки, продовжуючи це робити до того моменту коли в цьому місці не з'явився сторонній чоловік, після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.
Крім того, 12 січня 2013 року приблизно о 07 години 00 хвилин ранку, ОСОБА_1 будучі в стані алкогольного сп'яніння знаходився на вул. Мира біля будинку № 5 с. Комунар, Харківської області Харківського району, що є громадськім місцем. Знаходячись в даному місці, ОСОБА_1 зустрів раніш для нього незнайомих ОСОБА_4 та її доньку ОСОБА_5, які в цей час після смерті близької їм людини були в траурі, що було досить добре видно по їх чорним хусткам. Але ОСОБА_1 не зважаючи на це, перебуваючи в полі зору жінок діючи умисно та за мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки у громадському місці, а крім того проявляючи відриту зневагу до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як до жінок, обнажив перед ними свої полові органи. Після чого діючи з винятковим цинізмом, не зважаючи на зауваження потерпілих, користуючись тим, що вони фізично слабші його, і таким чином не можуть йому протистояти став мастурбувати свій статевий орган, ще раз демонструючи таким чином свою байдужість до встановлених норм поведінки, продовжуючи це робити до того моменту коли ОСОБА_5 голосно почала кликати на допомогу, після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.
08 лютого 2013 року приблизно о 08 години 00 хвилин ранку, ОСОБА_1, будучі в стані алкогольного сп'яніння знаходився на вул. Мира біля будинку № 9 с. Комунар, Харківської області Харківського району, що є громадськім місцем. Знаходячись в даному місці ОСОБА_1 зустрів раніш для нього малознайому ОСОБА_4 відносно якої він раніше вчинив злочин передбачений ст. 296 ч. 1 КК України, далі він розуміючи, що ОСОБА_4 пам'ятає його і таким чином боїться, ОСОБА_1 користуючись переляком потерпілої, та бажаючи знову скоїти свої хуліганські дії відносно неї, перебуваючи в полі зору потерпілої діючи умисно та за мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки у громадському місці, а крім того проявляючи відриту зневагу до ОСОБА_4 як до жінці, діючи з винятковим цинізмом став знімати з себе штани, щоб обнажити перед нею свої полові органи. В свою чергу ОСОБА_4 знаючи що хоче зробити ОСОБА_1 та злякавшись цього, з метою уникнути злочинних наслідків стала втікати від останнього. Але ОСОБА_1 не по кидаючи свої злочинні наміри діючи з особливою зухвалістю погнався за потерпілою, яка рятуючись від переслідування та перебуваючи в стані переляку не втрималася на ногах і впала на землю заподіявши собі таким чином фізичний біль. В цей саме час в указаному місці з'явився сторонній чоловік, після чого ОСОБА_1 з місця злочину зник.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчинені кримінального правопорушення, висловив щире каяття, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення дав пояснення, так як це зазначено у вироку, тому суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, також враховує особу винного, який на психоневрологічному та наркологічному обліку не перебуває, працює електромонтером у КП «Салтівське трамвайне депо», має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, раніше не судимий, одружений, вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України класифікується, як середньої тяжкості, тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, однак враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, мають місце обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку що обвинуваченого можливо на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та одночасно покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Цивільні позови по справі не заявлені.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеженням волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді обмеженням волі, призначеного цим вироком, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміни місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Апеляція на вирок суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Суддя Є.О.Юдін