01.04.2013 року Справа № 5013/1548/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Фатовенко О.О., довіреність № 1 від 18.12.12, представник;
представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Агро-Регіон" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2013 року у справі № 5013/1548/12
за позовом: приватного підприємства "Агро-Регіон", с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області
до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій", с. Цибулеве Знам'янського району Кіровоградської області
про стягнення 17 979 грн. 37 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2013 року у справі №5013/1548/12 (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано недоведеністю вимог позивача щодо отримання відповідачем товару за видатковими накладними №104 від 30.08.2011 року на суму 12 264 грн. 91 коп. та №104/1 від 30.08.2011 року на суму 4 460 грн.09 грн., відсутністю підстав для стягнення вищевказаних сум як заборгованості, пені та 3% річних.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Посилається на неповне дослідження господарським судом обставин справи, неналежну оцінку доказів.
Просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи скаржника. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, розгляд скарги провести за відсутності представника ПСП «Обрій».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає враховуючи наступне:
Підставою позову приватне підприємство «Агро-Регіон» зазначає порушення відповідачем зобов'язань за договором від 30.08.2011 року №139 щодо оплати товару, отриманого представником ПСП «Обрій» за видатковими накладними від 30.08.2011 року №104 та №104/1 (всього на суму 16 725 грн. )
З матеріалів справи вбачається, що такий договір дійсно було укладено сторонами і відповідно до додатку №1 до договору від 30.08.2011 року предметом договору є товар «Ореол» кількістю 300 л., на загальну суму 16 725 грн. (а.с. 10-11).
Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 30.08.2011 року покупець (відповідач) проводить 100% попередню оплату за товар на р/рахунок продавця (позивача) після підписання договору та виставлення рахунку-фактури.
30.08.2011 року рахунок-фактура №139 виставлено відповідачу (а.с.13). Докази його оплати в матеріалах справи відсутні.
За відсутності оплати, з урахуванням умов договору, на час звернення до позивача до господарського суду обов'язок продавця поставити товар не настав.
Стверджуючи про виконання обов'язку передати товар, позивач посилався на те, що факт його отримання ПСП «Обрій» підтверджується видатковою накладною №104 від 30.08.2011 року на суму 12 264 грн. 91 коп. (а.с.11), видатковою накладною №104/1 від 30.08.2011 року на суму 4 460 грн. 09 коп. (а.с.36) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №2508 від 25.08.2011 року (а.с.12).
Спростовуючи доводи апелянта, необхідно зазначити, що при вирішенні спору господарський суд Кіровоградської області належним чином, в сукупності, оцінив надані сторонами докази по справі та дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем факту отримання товару за вказаною ним довіреністю та накладними.
Так, при здійсненні господарської операції на одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.1996 року № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей».
Довіреність № 2508 від 25.08.2011 року від імені керівника ПСП «Обрій» підписано не керівником відповідача Недовоз В.М. (а.с.37), який уклав договір 30.08.2011 року, а іншою особою, прізвище якої не зазначено в довіреності.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що довіреність підписана від імені керівника відповідача бухгалтером підприємства, яка нібито і отримала вказаний позивачем товар.
Суд правомірно звернув увагу, що довіреність видана до укладення сторонами договору від 30.08.2011 року. За наявності інших господарських правовідносин відповідача та позивача (а.с.50-62), в зв'язку з неможливістю ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, відсутні підстави вважати належним та допустимим доказом отримання товару довіреність №2508 від 25.08.2011 року та видаткові накладні від 30.08.2011 року №104 та 104/1.
Не підтверджує факт отримання саме передбаченого договором №139 товару і товарно-транспортна накладна від 30.08.2011 року (а.с.74). Вона не містить обов'язкової відмітки про отримання товару відповідачем.
Таким чином, приватне підприємство «Агро-Регіон» при розгляді апеляційної скарги не спростувало висновків господарського суду щодо відсутності доказів виникнення у відповідача зобов'язань для сплати 16 725 грн. та підстав для стягнення пені та 3% річних. Позивачем не надано будь-яких доказів реальної зміни майнового стану підприємства внаслідок виконання ним договору поставки №139 від 30.08.2011 року, що вимагає ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Доводи скаржника ґрунтуються на оцінці дій відповідача щодо неналежного виконання ним вимог ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (належного бухгалтерського обліку проведеної господарської операції) та Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей».
Така позиція позивача порушує вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, якими передбачено, що кожна сторона належними та допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2013 року у справі № 5013/1548/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 18.04.2013 року.