"21" березня 2013 р. м. Київ К/9991/51367/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 січня 2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2011 р. у справі №2а-135/11/0521 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 січня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2011 р., задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області подало касаційну скаргу, в якій ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах та продовжує працювати. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак відповідачем в такому перерахунку було відмовлено. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати показник заробітної плати, що передував року звернення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідно ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з обставинами справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).
За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року"означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.04.2012р. по справі № 21-111а12, яка відповідно до ст. 2442 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але, вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Згідно з ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 січня 2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2011 р. у справі №2а-135/11/0521 скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: