18.03.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/704/2013 Головуючий в першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 30 Доповідач в апеляційній
інстанції Андрейченко А.А.
18 березня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Андрейченко А.А.,
суддів - Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою,
у травні 2012 року представник позивача звернувся до суду з із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 02 квітня 2012 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль позивача. Вартість відновлювального ремонту складає 31 931 грн. 64 коп., з яких 20 871 грн. 33 коп. було компенсовано страховиком. Невідшкодована сума шкоди становить 10 383 грн. 39 коп., франшиза у розмірі 510 грн., вартість додаткового ремонту та діагностика автомобіля у розмірі 406 грн., оплата послуг експертної компанії у розмірі 90 грн., оплата правової допомоги 3 000 грн., судовий збір у розмірі 429 грн. 20 коп. В обґрунтування моральної шкоди позивач зазначає, що змушена застосовує додаткові зусилля для відшкодування шкоди, через ремонт автомобіля позбавлена можливості ним користуватися, чим було порушено привичний образ життя позивача.
Заочним рішенням Балаклавського районного суду від 18 жовтня 2012 року позов задоволений частково - з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 600 грн.; моральну шкоду у розмірі 500 грн.; вирішено питання щодо судового збору.
Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягнені з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 10 789 грн. 39 коп., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, а саме, ст. ст. 1166, 1192, 1194 ЦК України.
Зокрема, апелянт не згодний з висновком суду першої інстанції про те, що понесені позивачем фактичні втрати для поновлювального ремонту автомобіля завищені, в той час як судом було встановлено, що позивач реально витратив суму більшу, ніж вказана в звіті про оцінку.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 10383,39грн., суд першої інстанції виходив із того, що вартість відновлюваного ремонту автомобілю зазначена у звіті про оцінку, тому фактичні витрати є завищеними.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи і не узгоджуються з нормами матеріального права.
Судом встановлено, що 02 квітня 2012 року о 15 годині 30 хвилин з вини відповідача, який керував автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, сталася дорожня-транспортна пригода, що призвела до пошкодження автомобілю Форд, державний номер НОМЕР_2, що підтверджується постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 10 квітня 2012 року, яка набрала законної сили 23 квітня 2012 року (а.с. 32).
Власником пошкодженого автомобілю Форд є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 33).
Відповідно до звіту про оцінку, проведеного приватним підприємством «Експертна компанія «Укравтоэкспертиза» за замовленням ПАТ «Кримська страхова компанія», вартість відновлюваного ремонту автомобілю Форд, що належить ОСОБА_4, з урахуванням зносу складає 21381,33грн. (а.с. 11 - 23, 54 - 79).
На підставі зазначеного звіту позивачу виплачено страхове відшкодування в сумі 20 871,33грн. (21381,33грн. - 510грн. = 20 871,33грн., де 510грн.- це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (франшиза).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто йдеться про реальну шкоду.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Зазначеною нормою встановлено, що відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдач шкоди.
За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом ст. 1191 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Крім того, при такому способі відшкодування шкоди особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації (п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Відповідно до наданих відповідних доказів позивач на ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобілю фактично витратив 31254,72грн. (а.с. 26, 27, 30).
Враховуючи, що частина шкоди відшкодована страховиком, відшкодуванню відповідачем підлягає різниця у розмірі 10 383,33грн. (31254,72грн. - 20 871,33грн.). Сума франшизи 510грн. стягнута з відповідача рішенням суду в частині, що не оскаржується.
Надані позивачем докази відповідачем не спростовані.
Оскільки в оскаржуваній частині рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального права, відповідно до п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цієї позовної вимоги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 18 жовтня 2012 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10383,39грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10383,39грн.
В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко
Судді /підпис/ Л.М.Водяхіна
/підпис/ В.С.Зотов
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя А.А. Андрейченко