Справа № 33/797/55/13 Головуючий в суді 1-ї інстанції
Категорія: ст. 1722 ч. 2 КУпАП Василенко А.Н.
Доповідач: Лесь В.І.
"16" квітня 2013 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Севастополя Лесь В.І.,
при секретарях Наталевичі Д.І., Сулейманові Н.Р.,
за участю прокурора відділу прокуратури міста Севастополя Донскова І.Ю., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4, її захисника-адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 5 березня 2013 року, якою
ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рівне Красногвардійського району АР Крим, громадянку України, з вищою освітою, що має неповнолітню дитину, працює начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Севастополі, проживає в АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1722 ч. 2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. з конфіскацією незаконно отриманої неправомірної вигоди в сумі 14889,01 грн.,
Постановою судді Ленінського районного суду міста Севастополя ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що діючи всупереч встановленим Законом України "Про заходи запобігання та протидії корупції" спеціальним обмеженням, направленим на попередження і протидію корупції, будучи посадовою особою - начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Севастополі, тобто державним службовцем, вона порушила встановлені Законом України "Про заходи запобігання та протидії корупції" обмеження, направлені на попередження корупції, отримавши неправомірну вигоду за наступних обставин.
На початку січня 2012 року скориставшись своїми посадовими повноваженнями і пов'язаними з цим можливостями, ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди зажадала від представника ПП "ОСОБА_16" ОСОБА_8, на відповідальному зберіганні у якого знаходилися арештована квартира АДРЕСА_2, ключі від вищевказаної квартири з метою подальшого проживання.
Отримавши від ОСОБА_9 ключі від вказаної квартири, продовжуючи свої протиправні дії з умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди шляхом використання своїх службових повноважень і пов'язаннях з цим можливостей, ОСОБА_4 безкоштовно, без законних на то підстав, стала мешкати в цій квартирі до кінця травня 2012 року.
За період незаконного проживання в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_4 шляхом несплати за комунальні послуги отримала наступну неправомірну вигоду: 40,36 грн. у вигляді заборгованості за споживання електроенергії; 94,16 грн. у вигляді заборгованості за природний газ; 410,96 грн. у вигляді заборгованості по квартплаті та оплаті комунальних послуг РЕП-7 СГС; 843,53 грн. у вигляді заборгованості по оплаті за користування опаленням. Крім того, ОСОБА_4 проживала у вказаній квартирі в період з 1 січня 2012 року по 1 червня 2012 року не сплачуючи орендну плату, яка склала за весь період 13500 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 отримала неправомірну вигоду на загальну суму 14889,01 грн.
Не погодившись з даною постановою ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді даної справи порушив норми процесуального права, не вжив заходів для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, а також не звернув уваги на порушення працівниками підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в місті Севастополі порядку розслідування корупційного правопорушення та прав ОСОБА_4, встановлених ст. 268 КУпАП.
Апелянт вказує, що суд необґрунтовано визнав достовірними показання одних свідків та відхилив показання інших. Зокрема, суд прийняв показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_11, які мешкали у тому ж під'їзді будинку АДРЕСА_3, при тому, що пояснення даних свідків не узгоджуються між собою. В той же час суд відхилив докази, надані стороною захисту, - показання свідка ОСОБА_12, договір найму житла від 24.12.2011 року, посилаючись на те, що свідок є подругою ОСОБА_4, а суду не були надані належно завірені копій, не звернувши уваги, що у сторони захисту не було достатньо часу щоб надати належно завірені копії.
Крім того, на думку апелянта, суд не звернув уваги й на те, що розрахунок неправомірної вигоди, нібито отриманої ОСОБА_4, зроблений на недостовірних та не точних даних, а уся зібрана по адміністративному матеріалу інформація та документи отримані правоохоронним органом з порушенням встановленого законом порядку, з порушенням прямих вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, а тому в силу ст. 62 Конституції України не можуть бути використані в якості доказів.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_4 та її захисника-адвоката ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити постанову суду першої інстанції без зміни, дослідивши матеріали адміністративної справи, а також ті, які були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться
відмітка у протоколі. Необхідно також відобразити пояснення особи, стосовно якої складено протокол, таким чином, щоб було зрозуміло чи визнає вона свою вину, чи заперечує її.
Крім того особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, необхідно забезпечити її право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Разом з тим орган, який склав даний протокол про адміністративне правопорушення, цих вимог не виконав в повному обсязі.
Згідно з поясненнями ОСОБА_4 в судовому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення був вручений їй 19 лютого 2013 року о 7 годині ранку в аеропорту Сімферополь під час її виліту у відрядження до Києва. Дані обставини також підтвердив в суді апеляційної інстанції співробітник УБОЗ ОСОБА_13 Як видно з матеріалів справи щодо ОСОБА_4, пояснення і зауваження щодо
змісту протоколу відповідно до ст. 256 КУпАП вона не надавала, оскільки в неї не було на це часу, а після повернення з відрядження вона дізналася, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно неї вже направлені до суду. Зазначене свідчить про порушення органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, прав ОСОБА_4 під час проведення перевірки та складання протоколу.
Відповідно до вимог Закону України "Про заходи запобігання та протидії корупції" та Кодексу України про адміністративні правопорушення під час провадження у справах про корупційні правопорушення встановленню підлягає розмір вартості незаконно одержаних послуг та пільг - неправомірна вигода, яка в подальшому стягуються судом на користь держави.
Із матеріалів справи вбачається, що неправомірна вигода у виді несплаченої орендної плати, яку нібито отримала ОСОБА_4 за час проживання в квартирі АДРЕСА_2 розрахована на підставі відповіді Управління статистики у місті Севастополі (а.с. 121). Проте суд не звернув уваги на ту обставину, що інформація про середню ціну за оренду трьохкімнатної квартири у даному районі була надана станом на січень 2013 року, в той час коли в провину ОСОБА_4 поставлено незаконне одержання послуг в період з початку січня по кінець травня 2012 року.
Окрім цього, неправомірна вигода, яка начебто отримана ОСОБА_4 за несплату вартості спожитої електроенергії, ґрунтується на відповіді комерційного директора ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" (а.с. 123). Між тим з вказаної відповіді вбачається, що розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію наданий за адресою: АДРЕСА_4, в той час коли відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_2.
Матеріали справи, зокрема пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_9, свідчать про наявність конфліктних відносин між ними, тому суду та правоохоронному органу, який склав протокол, належало з'ясувати питання про достовірність чи недостовірність пояснень кожного та дати їм оцінку в сукупності з іншими доказами, що може мати суттєве значення для розгляду справи по суті.
Не усунуто розбіжностей між поясненнями ОСОБА_9 і ОСОБА_12 про те, що в зазначеній квартирі в цей період часу з дозволу ОСОБА_9 проживала вона. Згідно з поясненням ОСОБА_9, ОСОБА_4 отримала у нього ключі у січні 2012 року, а повернула їх йому у кінці травня того ж року. В той же час свідок ОСОБА_12 пояснила в суді, що також з дозволу ОСОБА_9 проживала у цій квартирі і повернула йому ключі у квітні 2012 року. Однак пояснення ОСОБА_9 і ОСОБА_12 судом належним чином не перевірені.
Не з'ясовано також питання про те, чи дійсно і коли саме ОСОБА_4 орендувала кімнату у ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5. Згідно з поясненнями ОСОБА_4, вона орендувала кімнату за вказаною адресою в період з 24 грудня 2011 року по травень 2012 року, проте договір не реєструвався оскільки строк оренди був менше ніж пів року. Дана обставина судом першої інстанції належним чином перевірена не була.
Розглядаючи справу по суті і постановляючи рішення у справі, суд залишив поза увагою зазначені порушення прав ОСОБА_4 Всупереч вимогам статей 245, 280 КУпАП суд також не вжив заходів до забезпечення всебічного, повного й об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Замість того, щоб повернути справу в порядку ст. 278 КУпАП на дооформлення органу, який порушив справу, суд прийняв поспішне рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин ухвалене рішення щодо ОСОБА_4 з точки зору процесуальної форми розгляду справи не може бути визнано законним, а тому підлягає скасуванню, а справа поверненню в порядку ст. 278 КУпАП на дооформлення органу, який порушив справу.
Керуючись ст. ст. 278, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 5 березня 2013 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 1722 ч. 2 КУпАП скасувати.
Відповідно до ст. 278 КУпАП справу щодо ОСОБА_4 повернути на дооформлення в Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у місті Севастополі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Дійсна за належним підписом.
З дійсною згідно:
Суддя апеляційного суду
міста Севастополя В.І. Лесь
16.04.2012