"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/31846/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України по відмові надати начальнику Управління Державної охорони при Управлінні МВС України в Запорізькій області розпорядження про усунення очевидних порушень законодавства України щодо невнесення до табелю обліку робочого часу ОСОБА_2 за вересень 2005 року фактично відпрацьованого ним у вересні 2005 року часу; зобов'язати відповідача надати начальнику Управління Державної охорони при Управлінні МВС України в Запорізькій області розпорядження про усунення очевидних порушень законодавства України.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, про задоволення позову.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 листопада 1996 року ОСОБА_2 був переведений на посаду інспектора чергового Орджонікідзевського ВДСО в м. Запоріжжя при УМВС України в Запорізькій області. У вересні 2005 року ніс службу по відпрацюванню території шлакових відвалів балки Середньої.
05 жовтня 2005 року наказом Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 був звільнений з органів МВС, відповідно до пункту 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням).
Вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не було надано належних доказів та не доведено у чому саме полягає порушення його прав, свобод та інтересів листом від 28 серпня 2008 року № 111-173 та правової можливості зобов'язання судом відповідача МВС України винесення відповідного розпорядження.
Згідно частин 11, 12 статті 2 Закону України «Про міліцію»для працівників міліції встановлюється 41 годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та світкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2 Інструкції, що є додатком до наказу МВС України від 17.12.1991 року № 530, дії працівників ОВС при особливих оперативних умовах це: участь у проведенні заходів по розкриттю тяжких злочинів; розшук особливо небезпечних злочинців; звільнення заручників; попередження і припинення масових безладів і групових дій, які порушують роботу транспорту, зв'язку, підприємств, установ і організацій; ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій або епізоотій; виконання інших невідкладних робіт від терміновості виконання яких залежить нормальне функціонування ОВС.
Судами встановлено, що позивач до вищевказаних дій в вересні 2005 року не залучався і проходив службу відповідно до своїх функціональних обов'язків.
При цьому, за період з 11 серпня по 13 серпня 2008 року головним ревізором регіонального контролю КРВ ДДСО МВС України Шульгою Г.В. було здійснено службову перевірку скарги позивача, за результатами якої складено доповідну записку, про те, що у зв'язку з прийняттям у 2005 році до Управління державної служби охорони при МВС України в Запорізькій області, облік загальних результатів роботи працівників атестованого складу чергової частини, не вплинув на розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 і не привів до його зменшення, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для внесення змін до табелю обліку робочого часу за вересень 2005 року.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованим і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко