10 квітня 2013 року м. Київ К-17775/09-С
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Кочана В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - Управління) про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії,
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління про визнання незаконними дій щодо відмови у перерахунку пенсії в повному обсязі, зобов'язання перерахувати з 1 березня 2008 року по 1 лютого 2009 року недоотриману пенсію.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII) з 1998 року йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% місячного заробітку. У зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, призначена пенсія підлягала перерахунку. Однак відповідач всупереч вимогам Закону №1789-XII відмовив в перерахунку пенсії в повному обсязі з тих мотивів, що розмір пенсії не може перевищувати десяти тисяч гривень.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління виплатити ОСОБА_2 недоотриману пенсію в розмірі 10477 грн. 50 коп. за період з 1 березня 2008 року по 1 лютого 2009 року включно.
У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить такі рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 1998 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1789-XII.
12 березня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 1 березня 2008 року, у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури.
Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, керувалося вимогами статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI (далі - Закон №107-VI)) та постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530, якою встановлено обмеження максимального розміру пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною 14 статті 50-1 цього Закону (в редакції Закону України від 12 липня 2001 року №2663-III) пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-XII встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Підпунктом 2 пункту 38 розділу II Закону №107-VI до частини 14 статті 50-1 Закону №1789-XII внесено зміни, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 38 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В силу частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію попередньої редакції частини 14 статті 50-1 Закону №1789-XII, тому право на перерахунок пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, у позивача виникло з дня ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Оскільки суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу без врахування обмеження максимального розміру пенсії, однак помилково визначив дату з якої позивачу необхідно здійснити вказаний перерахунок, і цей недолік не усунула апеляційна інстанція, то є підстави для зміни прийнятого ним рішення із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції в цій частині.
Крім того, суд першої інстанції, а з ним погодився і суд апеляційної інстанції, помилково зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії в певному розмірі, оскільки в силу статей 105 і 162 Кодексу адміністративного судочинства України способами захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, а визначення конкретного розміру суми належить до компетенції відповідача, тому рішення судів в цій частині підлягають зміні.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530, колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530 встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством), не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру пенсії позивача застосуванню підлягають положення статті 50-1 Закону №1789-XII, а не постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка звужує обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Пунктом 4 частини 1 статті 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити частково.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2009 року змінити шляхом виключення з її резолютивної частини конкретного розміру суми недоотриманої пенсії, що підлягає виплаті та визначити початкову дату перерахунку пенсії - 22 травня 2008 року.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року в цій частині скасувати.
В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(
доповідача)
Судді В.І. Ємельянова
В.М. Кочан