"25" березня 2013 р. м. Київ К-26322/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представників відповідача Воєводіна Р.І., Старощука С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010
у справі №17/43
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
про визнання недійсним рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва №0001032330/0 від 14.04.2008, яким до ЗАТ «Страхова компанія «Галактика» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13192550 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт перевірки №34/22-025/30026143 від 01.04.2008.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з проведенням розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме реалізовано громадянам за готівковий розрахунок із виписуванням прибуткових касових ордерів №№480, 492 від 14.02.2007 та №№493, 494 від 15.02.2007 цінні папери - облігації на загальну суму 2638510 грн.
На підставі акта перевірки прийнято рішення №0001032330/0 від 14.04.2008, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13192550 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Цей закон є спеціальним і встановлює єдиний для всіх порядок здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі.
Відповідальність за порушення положень п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена п.1 ст.17 цього Закону.
Суди першої та апеляційної інстанцій, з доводами яких погоджується судова колегія суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивачем було здійснено емісію цінних паперів, яка відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» полягає у встановленій законодавством послідовності дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Розміщення цінних паперів полягає у відчуженні цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником, тобто, особою, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів. Відчуження облігацій позивачем на стадії їх розміщення відповідач здійснив шляхом укладення договорів купівлі-продажу облігацій від 31.01.2007 №№31/04-1, 31/03-1, 31/02-1, 31/01-1. Таким чином особи, що придбали облігації за цими договорами, є їх першими власниками, у зв'язку з чим операції з відчуження облігацій позивачем не можуть вважатись розрахунковими, що виключає обов'язок позивача застосовувати на стадії їх розміщення реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, штрафні санкції, передбачені п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в розумінні ст.238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснено відповідачем після закінчення одного року з дня його вчинення, тобто поза межами строків встановлених ст.250 ГК України, дійшли вірного висновку що це є підставою для скасування оспорюваного рішення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційних скаргах немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук