15 квітня 2013 року Справа № 6/082-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Саранюка В.І.
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"
на рішення господарського суду Київської області від 08.11.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. у справі № 6/082-12 господарського суду Київської області
за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"
доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4
провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 50 515,56 грн.
за участю представників:
позивача: Грабовський О.О.
відповідача: Науменко А.В.
третьої особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" (надалі - ПрАТ "АСК "Омега") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (надалі - ТДВ "СК "Провіта") про стягнення в порядку регресу 49 382,20 грн. компенсації здійснених страхових виплат та 1 133,36 грн. пені з урахуванням норм ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Рішенням господарського суду Київської області від 08.11.2012 р. (суддя Черногуз А.Ф.) у позові відмовлено повністю. Позиція суду першої інстанції ґрунтується на тому, що на дату вчинення ДТП страховий платіж за полісом № АА/5495481 відповідачу страхувальником перераховано не було, а тому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 18 Закону України "Про страхування", зазначений поліс не набрав чинності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. (судді Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПрАТ "АСК "Омега" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.11.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 18 Закону України "Про страхування", та порушенням процесуального права.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій, з посиланням на довідку ВДАІ Подільського району м. Києва № 8829732, встановлено, що 10.06.2011 р. по вул. Володимирський узвіз у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volkswagen Golf Plus" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_7 (надалі - ОСОБА_7.) та перебував під керуванням гр. ОСОБА_8, та автомобіля "Hyundai Getz" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4.) та перебував під його керуванням.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Volkswagen Golf Plus" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав пошкодження.
Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що 04.03.2011 р. між ПрАТ "АСК "Омега" (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 016-07-1454-20, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем "Volkswagen Golf Plus" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, умови договору № 016-07-1454-20 від 04.03.2011 р., заяви про виплату страхового відшкодування від 11.06.2011 р., з урахуванням звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen Golf Plus" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) № 83/11 від 21.06.2011 р., на підставі страхового акту № 8412-Т від 12.10.2011 р. ПрАТ "АСК "Омега" виплачено ОСОБА_7 страхове відшкодування в сумі 49 382,20 грн. (платіжне доручення № 3896 від 19.10.2011 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина гр. ОСОБА_4, під керуванням якого перебував автомобіль "Hyundai Getz" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди 10.06.2011 р. підтверджена постановою Подільського районного суду міста Києва від 04.07.2011 р. у справі № 3-3743/11.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_4, що настає внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "Hyundai Getz" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована у ТДВ "СК "Провіта" згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АА/5495481).
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на дату вчинення ДТП страховий платіж за полісом № АА/5495481 відповідачу страхувальником перераховано не було, а тому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 18 Закону України "Про страхування", зазначений поліс не набрав чинності. Отже, ТДВ "СК "Провіта" не є особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану під час експлуатації автомобіля "Hyundai Getz" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2).
Колегія суддів оцінює висновки судів як необґрунтовані з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Факт укладання договору страхування, згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про страхування" може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Так, судами було встановлено, що цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_4, що настає внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "Hyundai Getz" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована ТДВ "СК "Провіта" згідно з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5495481.
Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 3 Полісу № АА/5495481 визначено строк дії його дії - з 06.06.2011 р. по 05.06.2012 р. Також, як вбачається з пункту 7 зазначеного полісу, страхова премія в розмірі 243,00 грн. сплачена 06.06.2011 р. о 16 год. 00 хв. Зазначений договір є чинним, що не спростовано судами та не заперечувалось сторонами судового процесу в ході розгляду справи.
Натомість, в якості належного доказу підтвердження внесення страхувальником страхової премії за Полісом № АА/5495481, місцевим та апеляційним господарськими судами прийнято прибутковий касовий ордер № 2121 від 21.06.2011 р.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.
Водночас, як місцевий, так і апеляційний господарські суди не зазначили, на підставі якої норми процесуального законодавства вони надають оцінку прибутковому касовому ордеру № 2121 від 21.06.2011 р., зазначаючи при цьому про його належність та достовірність, але не беруть до уваги відомості, що містяться в укладеному між ТДВ "СК "Провіта" та гр. ОСОБА_4 Полісі № АА/5495481 від 06.06.2011 р.
Крім того, норми ст. 11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов'язують страховика подати інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Проте, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій не надано оцінки наявному в матеріалах справи витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т. 1 а.с. 50), з якого вбачається, що станом на 10.06.2011 р. Поліс № АА/5495481 від 06.06.2011 р. є діючим.
З огляду на дане, слід дійти висновку про передчасність відмови місцевим господарським судом у задоволенні позовних вимог до ТДВ "СК "Провіта" з тих підстав, що страховий платіж за полісом № АА/5495481 на дату вчинення ДТП відповідачу страхувальником перераховано не було. Відповідно, судом не спростовано, що ТДВ "СК "Провіта" в межах лімітів відповідальності, встановлених Полісом № АА/5495481, є особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля "Volkswagen Golf Plus" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).
Всупереч ст.ст. 99, 101 ГПК України суд апеляційної інстанції також ухилився від надання належної оцінки правовідносинам сторін у справі та не спростував зазначений висновок суду першої інстанції з посиланням на норми матеріального права, що підлягають застосуванню для правильного вирішення спору у даній справі.
Пунктом 3 частини 1 статті 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 08.11.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. у справі № 6/082-12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Головуючий суддяО. Кот
СуддіО. Кролевець
В. Саранюк